Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначаються виходячи з середньоденної заробітної плати, розрахунок якої здійснюється за формулою:
Зс = Зф / Рд, де
Зс - середньоденна заробітна плата,
Зф - зарплата за фактично відпрацьовану кількість робочих (календарних днів) протягом розрахункового періоду,
Рд - число робочих (календарних днів).
Середньоденну заробітну плату визначають шляхом ділення нарахованої заробітної плати у розрахунковому періоді на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому періоді. При цьому середньоденний заробіток визначається з фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійного посадового (місячного) окладу або подвійної тарифної ставки
Розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Для осіб, робота яких пов'язана із сезонним характером роботи, для обчислення середньої заробітної плати беруть 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку. Для працівників, які працюють за сумісницт вом розрахунковий період визначається за основним місцем роботи.
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначається за формулою:
Дн = Зс х Р х К, де
Дн - розмір допомоги,
Р - число робочих (календарних днів) хвороби,
К - коефіцієнт залежно від стажу роботи (%).
К = 0,6 (60%), якщо загальний стаж роботи до 5 років, по догляду за дитиною до 14 років
К = 0,8 (80%), якщо загальний стаж роботи від 5 до 8 років, по догляду за
дитиною до 14 років
К = 1 (100%) у випадках, якщо:
а) загальний стаж роботи 8 і більше років;
б) робітник має 3 і більше дітей віком до 16 років (18 років - для учнів,
студентів);
в) внаслідок професійного захворювання;
г) потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
д) робітникам-інвалідам ВВВ і тих, що прирівнюються до них, та інших випадках.
Якщо робітник не мав раніше заробітку, то допомога призначається виходячи з встановленої тарифної ставки. Фактичний заробіток враховується в сумі, яка не перевищує подвоєного посадового окладу або подвоєної тарифної ставки.
У випадках захворювання застрахованої особи або травми, яка не пов'язана із нещасним випадком на виробництві, лікарняні за робочі дні, які припадають на перші 5 календарних днів у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оплачують за рахунок підприємства, тобто відносяться в обліку на рахунок 94 , решта днів непразездатності фінансується за рахунок коштів фонду соціального страхівання з тимчасової втрати непрацездатності (далі ФСС з ТВН) і відносяться в обліку в Дт 378.
У всіх інших випадках (догляд за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, карантин, протезування, санаторно-курортне лікування, допомога по вагітності та пологах тощо) лікарняний оплачують з першого дня за рахунок ФСС.
Приклад. Для робітника підприємства, слюсаря Смірнова О.М. встановлена посадова ставка 3300 грн. В березні працівник відпрацював 14 днів, 8 дні хворів. За підсумками роботи минулого року нарахована премія - 1800 грн. Він має одну дитину, на утримання якої сплачує аліменти.
Здійснити нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час та визначити суму допомоги з тимчасової непрацездатності.
Дані для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності:
- сума заробітку за шість попередніх місяців- 20000 грн.
- число робочих днів за ці шість місяців - 132.
- загальний стаж роботи - 7,5 років.
Рішення:
1.Нараховано зарплату за фактично відпрацьований час: 3300 : 22 х 14 = 2100 грн.
2. Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності:
а) ЗПд = (20000+ (1800 : 12 х 6)) : 132 = 158,3 грн.
б) Розмір денної допомоги: 158,3 х 0,8 = 126,64 грн.
в) Загальний розмір допомоги: 126,64 х 8 = 1013,12 грн. ( з них за перші 5 днів - 663,2 грн., а за 3 дні - 349,92 грн.)
Бухгалтерські записи :
1. Дт 23 Кт 661 - 2700 грн. (нарахування заробітної плати);
2. Дт 443 Кт 661 - 1800 грн. (нарахування премії за підсумком роботи за рік);
3. Дт 94 Кт 663 - 663,2 грн. (нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за перші 5 днів непрацездатності);
4. Дт 378 Кт 663 -349,92 грн. (нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за 3 дні непрацездатності за рахунок ФССз ТВН)
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (N 2464-VI від 08.07.2010 р.) сума допомоги з тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів ФСС з ТВП, та оплата перших 5-ти днів непрацездатності за рахунок роботодавця відносяться до бази нарахування та утримання Єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ). Нарахування на допомогу здійснюються в розмірі 33,2% від суми допомоги, утримання – 2%.
Виплати по листках непрацездатності за перші п’ять днів хвороби, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується ФСС з ТВП, прирівнюються до заробітної плати, і, відповідно, обкладаються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками 15% (17%) (лист ДПАУ N 5453/6/17-0715 від 18.03.2011 р.).
Тобто база оподаткування ПДФО складатиметься із заробітної плати плюс сума лікарняних, зменшена на суму утриманого ЄСВ та податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) за її наявності, тобто якщо дохід платника податку не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. (п.164.6 ПКУ) В 2013 році – це 1610 грн.
У податковому обліку суму лікарняних за перших п’ять днів хвороби і нарахування на всю суму лікарняних підприємство вправі віднести до податкових витрат, а ті кошти, що виплачує ФСС з ТВП, не входять до податкових витрат підприємства. І це є цілком справедливо – адже фінансування з ФСС з ТВП не є ані доходами, ані витратами - просто підприємство в даному випадку виступає посередником між працівником і ФСС з ТВП.