На поточних рахунках, які відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій, згідно умов договору і вимог законодавства України.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків
в межах чинного законодавства України в безготівковій і наявній іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, і для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.
Для відкриття рахунку у банку від підприємства потрібна подача
до відповідного відділення (філії) цього банку заяви про відкриття рахунку,
а також картки із зразками підписів осіб (з правом першого і другого підпису)
і печатки.
Особи, що мають право першого і другого підпису, зобов'язані пред'явити уповноваженому працівнику банку наступні документи:
- паспорт або документ, який його замінює;
- документ, виданий податковим органом, що свідчить про привласнення фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків;
- документи, підтверджуючі їх повноваження.
Слід зазначити, що банк має право затребувати й інші документи
і відомості, необхідні для з'ясування суті діяльності суб'єкта, його фінансового положення тощо. У разі непред’явлення таких документів (відомостей) рахунок суб'єкту не відкривається.
Для здійснення операцій з банком використовуються відповідні документи, щодо надходження й отримання коштів на поточний рахунок підприємства, рис. 16.4.
Рис. 16.4 – Документування руху коштів на рахунках у банку
Бланки типових «банківських документів», що використовуються
по операціях з банком, виготовляються відповідно до їх стандартизовано-уніфікованих зразків, затверджених НБУ, – друкарським способом або
з використанням комп'ютерної техніки, – з відображенням обов'язкових реквізитів. Виключенням при цьому є грошові чеки, які виготовляються тільки друкарським способом.
Обов'язковими реквізитами «банківських документів» є:
ü дата здійснення операції;
ü зазначення платника та одержувача;
ü паспортні дані особи-одержувача (або документа, який його замінює);
ü сума касової операції;
ü підписи платника або одержувача;
ü підписи працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію;
ü номер рахунку одержувача;
ü найменування банку одержувача;
ü інші реквізити, необхідні для здійснення окремих операцій з готівкою.
Усі додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі
від руки ручкою.
Виправлення в банківських документах реквізитів (номеру рахунку, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по-батькові одержувача
чи платника) не допускаються.
Для обліку наявності й руху грошових коштів, що перебувають
на рахунках у банку, які можуть бути використані тільки для поточних операцій, призначений рахунок 31 «Рахунки в банках», що має наступні субрахунки:
311 «Поточні рахунки в національній валюті»,
312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,
313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»
314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» [8; 9].
Всі субрахунки коштів є активними, і на них не повинні утворюватися
кредитові сальдо. По дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, по кредиту, – їх використання.