Власний капітал, критерії визнання та види

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції:

ü довгострокового фінансування,

ü відповідальності і захисту прав кредиторів,

ü кредитоспроможності,

ü самостійності,

ü розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

- внесенням власниками підприємства;

- накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

- інвестований;

- нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

- статутний капітал;

- додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з додатково вкладеного капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку.

Визначення терміна «власний капітал», які подаються різними вченими-економістами відрізняються не дуже суттєво. Проте тлумачення цього поняття у бухгалтерському обліку істотно відрізняється від його тлумачення іншими економічними науками. Тож, можна визначити три основні підходи
до визначення суті власного капіталу, рис. 17.1.

 

 

Рис. 17.1 – Підходи до визначення поняття «власний капітал»

 

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» визначає основні складові власного капіталу, рис. 17.2.

Рис. 17.2 – Види власного капіталу за П(С)БО 2