Придбані запаси в міру необхідності витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), або на сторону для переробки або реалізації як зайві.
В умовах ринкової економіки ціни на матеріальні ресурси часто міняються. Підприємство отримує матеріали за різними договірними цінами, тому виникає питання оцінки витрачених матеріалів (запасів) і їх залишку на кінець звітного періоду.
Згідно з.п. 16 П(С)БУ 9 їх оцінка при вибутті здійснюється з використанням одного з таких методів:
· ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
· середньозваженої собівартості;
· за собівартістю перших за часом надходжень запасів (ФІФО);
· за собівартістю останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО) - в Україні скасований;
· за методом нормативних витрат;
· за цінами продажу.
Таким чином, в українській обліковій практиці передбачено 5 методів оцінки з одночасним застосуванням декількох лише з одним обмеженням: "для всіх одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів".
Застосування того або іншого методу оцінки обумовлюється системою обліку запасів, яка прийнята на підприємстві, серед яких: періодична і постійна системи обліку.
Використовуючи різні методи оцінки запасів, можна набути різних значень валового або операційного прибутку. Вибір оптимального методу сприяє поліпшенню фінансового стану підприємства.
Загальна характеристика методів викладена в табл.10.
Таблиця 10.