Методика визначення фактичної собівартості запасів при їх надходженні і витрачанні з урахуванням суми ТЗВ.

 

Відповідно плану рахунків для обліку виробничих запасів і визначення історичної (фактичною) собівартості їх придбання призначений активний інвентарний рах.20 «Виробничі запаси». За дебітом цього рахунку відображають надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінку, а за кредитом - списання, відпускання, зниження ціни запасів і тому подібне

Для обліку окремих видів запасів до рах.20 ведуться субрахунки :

201 «Сировина і матеріали»

202 «Купівельні напівфабрикати і комплектуючі»

203 « Паливо»

204 « Тара»

205 « Будівельні матеріали» і т.д. (див. план рахунків)

 

ТЗВ (транспортно-заготівельні витрати) включаються в собівартість придбаних запасів загальною сумою і відбиваються на окремому субрахунку до рах.20.

Сума ТЗВ, узагальнена на окремому субрахунку ( 20 ТЗР ), щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безкоштовно передані) за звітний місяць. Таким чином, на дебеті рах.20 відображають вартість запасів, що надійшли від постачальників, та суму ТЗВ. Ці суми в сукупності і формують первинну вартість запасів ( згідно принципу історичної вартості).