Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт обліку. Вони пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва декількох видів продукції (робіт, послуг).
До них відносять загальновиробничі витрати:
- витрати по управлінню виробництвом ( зарплата апарату управління цехами, ділянками, відрахування в соціальні фонди від зарплати цих працівників, витрати на їх службові відрядження і т.д);
- амортизація основних засобів загальновиробничого призначення ( цехового устаткування, будівлі цеху) і НМА загальновиробничого призначення ;
- витрати на утримання і експлуатацію, ремонт, оренду основних засобів і інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
- витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальне страхування таких працівників);
- витрати на опалювання, освітлення, водопостачання та утримання виробничих приміщень)
- витрати на охорону праці, техніку безпеки, охорону природнього середовища і т.п.
Загальновиробничі витрати (ЗВВ) ділять на постійних і змінні.
Постійні ЗВВ - це витрати, які не міняються із зміною обсягів виробництва (наприклад, зарплата працівників по управлінню цехами);
Змінні ЗВВ - це витрати, які змінюються прямо або майже прямо пропорціонально зміні обсягів виробництва (напр., амортизація виробничого обладнання ).
Підприємство самостійно визначає перелік і склад постійних ЗВВ і обирає методику їх розподілу виходячи із специфіки свого виробництва (закріплює в Наказі про облікову політику).
Облік ЗВВ ведуть на активному збирально-розподільчому рах. 91 «Загальновиробничі витрати».
По Д-ту рах. 91 відображають суму визнаних в звітному періоді ЗВВ,
по К-ту рах.91 – щомісячне списання цих витрат на рах.23 або рах.901
„ Собівартість реалізації”.
Первинними документами при відображенні ЗВВ є: накладна, рахунок, виписка банку, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії.
В кінці місяця ЗВВ розподіляються по кожному цеху окремо між якісною продукцією і виправним браком, між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, а також між виробами.
За база розподілу може бути обрано: час роботи, зарплата робочих, прямі матеріальні витрати, всі прямі витрати виробництва та інше.
Постійні ЗВВ розподіляються на кожен об'єкт обліку з використанням певної бази розподілу виходячи з нормальної потужності, яка визначається підприємством самостійно і відображується в обліковій політиці.
Під нормальною потужністю розуміють очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий в умовах звичайної діяльності підприємства впродовж декількох років.
Розподілені постійні ЗВВ включаються до складу собівартості продукції (на рах.23)
Нерозподілені постійні ЗВВ включаються до складу собівартості реалізації продукції (на рах. 901) в період їх виникнення.
Порядок розподілу ЗВВ представлений в П(С) БО 16 ( табл. 14).
Таблиця 14