Серед основних факторів, які мають пряме відношення до працездатності (здатність виконувати певний вид м'язової роботи), виділяють наступні: 1) біоенергетичні (аеробні та анаеробні) можливості людини; 2) нейром'язові (м'язова сила та техніка виконання вправ); 3) психологічні (мотивація і тактика ведення спортивного змагання).
У проявах м'язової сили та потужності суттєва роль належить структурній організації та ферментативним властивостям скорочувальних білків і м'язів. Величина зусиль, які розвиває м'яз у процесі скорочення, пропорційна числу поперечних з'єднань (спайок) між актиновими й міозиновими нитками у міофібрилах. Потенційно можливе число цих з'єднань і величина максимального прояву м'язової сили залежать від вмісту актину та довжини міозинових ниток у межах кожного саркомеру, що входить до складу міофібрил.
Найважливішими факторами, які лімітують фізичну працездатність людини, є її біоенергетичні можливості. Виконання будь-якого виду роботи пов'язане з витратами енергії (анаеробним та аеробним шляхами).
В залежності від природи біоенергетичних процесів виділяють три основні функціональні особливості людини, які визначають її фізичну працездатність:
а) анаеробну здатність, пов'язану з процесами анаеробного розщеплення АТФ і КрФ у працюючих м'язах;
б) гліколітичну анаеробну здатність, що відбиває можливість посилення при роботі анаеробного гліколітичного процесу, в ході якого накопичується молочна кислота;
в) аеробну здатність, пов'язану з можливістю виконання роботи за рахунок посилення аеробних процесів у тканинах при одночасному збільшенні доставки та утилізації кисню до працюючих м'язів.
Метаболічна продуктивність праці кожного з відзначених вище джерел енергії характеризується такими кількісними критеріями, як потужність, ємність та ефективність.
Найбільш важливі інтегральні показники, які частіше за все застосовуються для оцінки потужності, ємності та ефективності біоенергетичних процесів, наступні.
Показники потужності.
1) Алактатні, анаеробні: швидкість розпаду макроергів,
2) Гліколітичні, анаеробні: швидкість накопичення молочної кислоти та виділення надлишку СО2.
3) Аеробні: максимальне споживання кисню.
Показники ємності.
1) Алактатні, анаеробні: вміст КрФ у м'язах.
2) Гліколітичні, анаеробні: максимальне накопичення молочної кислоти в крові, максимальне зрушення рН.
Показники ефективності.
1) Алактатні, анаеробні: швидкість компенсації алактатного боргу О2.
2) Гліколітичні, анаеробні: механічний еквівалент молочної кислоти.
3) Аеробні: кисневий еквівалент роботи, поріг анаеробного обміну.
Зі сказаного випливає, що кожен вид спорту має свої провідні біоенергетичні фактори, які справляють визначальний вплив на рівень спортивних досягнень. Так, результати у плаванні, бігу на довгі дистанції та лижних гонках залежать головним чином від аеробної потужності, аеробної ємності та гліколітичної анаеробної ємності; результати у швидкісному бігу на ковзанах залежать від аеробної ефективності та гліколітичної анаеробної ємності; результати в плаванні – від аеробної та алактатної анаеробної потужності; у баскетболі – від гліколітичної анаеробної ємності та аеробної ефективності.
Таким чином, у кожному виді спорту має місце специфічна комплектація біоенергетичних факторів, що здійснюють основний вплив на рівень фізичної працездатності.