Біоенергетичні фактори спортивної працездатності можуть помітно покращитися у процесі тренування. Спочатку покращуються показники потужності, потім – показники біоенергетичної ємності, а на заключному етапі – показники біоенергетичної ефективності.
Тренування – це адаптація організму до фізичних навантажень. Після завершення тренування процес деадаптації розвивається у зворотному порядку: перш за все знижуються показники біоенергетичної ефективності, потім – біоенергетичної ємності, і в останню чергу – показники потужності біоенергетичних процесів.
При направленому тренуванні найбільші темпи розвитку і тривалість підтримання максимального рівня характерні для біоенергетичних показників, які визначають витривалість чи загальну аеробну спроможність. Значно більш повільно піддаються впливу тренування та утримуються протягом більш короткого часу на максимальному рівні біохімічні та фізіологічні показники, що складають основу швидкісної або анаеробної витривалості, а також швидкісно-силових якостей спортсменів різного класу. Слід додати, що під впливом систематичного багаторічного тренування показники аеробної потужності покращуються у 2 рази, показники ж аеробної ємності покращуються більш ніж у 4 рази.