Адаптацій зміни в організмі можуть бути посилені або послаблені під впливом іншого роду навантажень, якщо вони поєднуються з виконанням попередніх навантажень. Цей феномен у теорії спортивного тренування прийнято називати взаємодією тренувальних ефектів.
Взаємодія тренувальних ефектів навантажень може мати позитивний, негативний або нейтральний характер.
У процесі тренування найбільш виражені адаптаційні зміни в провідній функції досягаються у випадку позитивної взаємодії навантажень. Негативні взаємодії навантажень, які виникають при неправильній організації тренування, суттєво знижують загальний адаптаційний ефект і можуть сприяти розвиткові стану перетренованості. Прикладом позитивної та негативної взаємодії навантажень різної спрямованості можуть слугувати дані про зміни величини кисневого боргу під час інтервального тренування в бігу, де вправи гліколітичної анаеробної взаємодії поєднуються з навантаженнями алактатної анаеробної та аеробної взаємодії.
До ефектів взаємодії навантажень у процесі довготривалої адаптації належить також добре відомий феномен обумовленості приросту спортивних досягнень від вихідного рівня провідної функції, досягнутого за рахунок застосування специфічних навантажень на попередньому етапі підготовки.
Не маючи достатньо високого рівня розвитку аеробної потужності, неможна розраховувати на досягнення високих результатів і засвоєння потрібних обсягів навантажень анаеробного характеру. Тому в багатьох видах спорту створення і підтримання певного рівня аеробної потужності є необхідною передумовою подальшого покращення досягнень у своєму виді спорту.