Енергетичні потреби організму та його залежність від виконуваної роботи

Основний принцип енергозабезпечення та енергетичної рівноваги наступний: кількість енергії, яка надходить до організму, повинна відповідати кількості затраченої енергії.

Енергія надходить в організм людини з їжею у вигляді вуглеводів, жирів і білків. У клітинах в процесі їхніх хімічних перетворень енергія вивільняється та використовується для різних потреб. При окисленні 1 г вуглеводів, як і білків, виділяється біля 4 ккал (17 кДж), а жирів – 9 ккал (37 кДж) енергії. Причому слід врахувати, що калорійність добового раціону змінюється в залежності від кількості затраченої енергії, а остання прямо пропорційна м'язовій активності.

Енергозатрати спортсменів різних спеціалізацій залежать від інтенсивності фізичної роботи, виду спорту й коливаються від 2000 ккал/добу для шахістів і гімнастів до 7000 ккал/добу для штангістів і спортсменів, які займаються видами спорту на витривалість (наприклад, для велосипедистів).

Затрати енергії залежать також від спортивної майстерності. З ростом спортивної майстерності затрати енергії при виконанні стандартної роботи зменшуються.

Добова затрата енергії спортсменів різних видів спорту компенсується певним співвідношенням енергопостачання за рахунок вуглеводів, жирів та білків.