Збалансованість надходження вуглеводів, жирів і білків.
Найбільш сприятливе задоволення енергетичних і пластичних потреб досягається при збалансованому надходженні в організм вуглеводів, жирів і білків у співвідношенні 4 : 1,2 : 1. Таким чином, вуглеводи повинні складати 50-55%, жири – 30-35%, білки – 10-15% від загальної калорійності раціону харчування (при цьому слід враховувати вид спорту та інтенсивність навантажень).
Збалансованість окремих продуктів харчування.
Збалансованість різних продуктів денного раціону досягається при дотриманні наступних співвідношень: 1/3 денного раціону – продукти, які містять вуглеводи; 1/3 – продукти, що містять білки; 1/3 – фрукти й овочі; незначна частина – жири і прості вуглеводи (цукор).
З вуглеводів більша частина (65%) повинна забезпечуватися полісахаридами. Добова потреба жирів на 70% забезпечується жирами тваринного походження, і на 30% – рослинного. Джерелами повноцінних білків являються продукти тваринного походження.
Кислотність і лужність харчових продуктів.
Харчові продукти містять певну кількість кислот і лугів, тому вони суттєво впливають на кислотно-лужну рівновагу й можуть зрушити її в кислий або лужний бік. Можливості буферних систем обмежені, тим більше, що при м'язовій діяльності накопичуються продукти метаболізму. Тому необхідно обмежити надходження в організм кислих продуктів після інтенсивних фізичних навантажень, щоб запобігти посиленню закислення внутрішнього середовища організму спортсмена.
До продуктів, які здатні закислювати клітини, належать хліб та інші зернові продукти, м'ясо, риба, яйця. При нестачі вітаміну В1 у тканинах гальмується окислення піровиноградної кислоти та інших органічних кислот, що також сприяє закисленню внутрішнього середовища організму, а це, у свою чергу, може бути причиною виникнення різних захворювань.