Визначення біохімічних показників обміну речовин дозволяє вирішити завдання комплексного обстеження: контроль за функціональним станом організму спортсмена, спостереження за адаптаційними змінами енергетичних систем і функціональної перебудови організму в процесі тренування, діагностування предпатологічних і патологічних змін метаболізму спортсменів.
У річному тренувальному циклі підготовки виділяють різні види біохімічного контролю:
а) поточні обстеження (ПО), які проводяться щоденно;
б) етапні комплексні обстеження (ЕКО), що проводять 3-4 рази на рік;
в) поглиблені комплексні обстеження (ПКО), які проводять 2 рази на рік;
г) обстеження змагальної діяльності (ОЗД).
При обстеженні спортсменів застосовують різні типи тестових фізичних навантажень, які можуть бути стандартними і максимальними (граничними).
Стандартні фізичні навантаження – це навантаження, за яких обмежується кількість і потужність виконуваної роботи, що забезпечується за допомогою ергометрів. Стандартні фізичні навантаження сприяють виявленню індивідуальних відмінностей і використовуються для характеристики рівня тренованості організму.
Максимальні фізичні навантаження використовуються при виявленні рівня спеціальної тренованості спортсмена на різних етапах підготовки. У даному випадку застосовують навантаження, які найбільше характерні для даного виду спорту. Вони виконуються з максимально можливою інтенсивністю для даної вправи.
Контрольні біохімічні тестування проводяться вранці натщесерце після відносного відпочинку на протязі доби. При цьому повинні додержуватися приблизно однакові умови зовнішнього середовища, які впливають на результати тестування.
Зміни біохімічних показників під впливом фізичних навантажень залежать від ступеня тренованості, обсягу виконаних навантажень, їхньої інтенсивності, анаеробної або аеробної спрямованості, а також від статі та віку обстежуваних.