Сольовий склад континентальних вод - раздел Экология, Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах На Відміну Від Морських Вод З Однотипним Сольовим Складом, Прісні Води Різних...
На відміну від морських вод з однотипним сольовим складом, прісні води різних ландшафтних зон за складом головних іонів суттєво відрізняються. Згідно класифікації О.О. Альокіна (1970), природні води поділяють за сольовим складом на три класи: гідрокарбонатні (С), сульфатні (S) і хлоридні (Cl). Кожен клас по переважаючим макрокомпонентам розбивається на три групи: кальцієву, магнієву та натрієву, а кожна група, за кількісним співвідношенням іонів поділяється на типи (І, ІІ, ІІІ, IV).
Води типу І утворюються або в процесі хімічного вилужування вивержених пород, або при обмінних процесах Са2+ та Mg2+ на Na+. Ці води найчастіше мало мінералізовані.
Води типу ІІ – змішані. Склад їх може може бути пов’язаним генетично як з осадовими породами, так і з продуктами вивітрювання вивержених пород. До цього типу належать води більшості річок, озер та підземні води малої та помірної мінералізації.
Води типу ІІІ – метаморфізіровані. Вони включають деяку частину сильно мінералізованих вод або вод, що зазнали катіонного обміну Na+ на Са2+ або Mg2+. До цього типу належать води океану, морів, лиманів, реликтових водойм та багато інших сильно мінералізованих вод.
До типу IV, для якого характерним є відсутність НСО3–, належать кислі води. Це води боліт, шахтні, вулканічні або води, що сильно забруднені промисловими стоками.
Характеристики вод позначаються так: клас – хімічним символом відповідного аніону (C,S,Cl), група – символом катіону (Ca, Na, Mg). Приналежність до типу позначається римською цифрою в нижньому індексі, до групи – символом у верхньому індексі. Наприклад, СІІСа – гідрокарбонатний клас, група кальуію, тип ІІ; ClIIIMg – хлоридний клас, група магнію, тип ІІІ і т.д. (табл. 5).
Таблиця 5
Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
Кате-
Класи
горії
Гідрокарбонатні (С) води
Сульфатні (S) води
Хлоридні (Cl) води
Група
Ca
Mg
Na
Ca
Mg
Na
Ca
Mg
Na
Тип
І ІІ ІІІ
І ІІ ІІІ
І ІІ ІІІ
ІІ ІІІ ІV
ІІ ІІІ ІV
І ІІ ІІІ
ІІ ІІІ ІV
ІІ ІІІ ІV
І ІІ ІІІ
Загальна характеристика поверхневих вод суші за сольовим складом здійснюється на підставі таких основних показників: загальної мінералізації, співвідношення іонів та вмісту хлоридів і сульфатів.
На більшій частині Європейського континенту води річок мають невелику або середню мінералізацією і належать переважно до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи. Для степових і напівпустельних зон більш характерною є підвищена мінералізація вод сульфатного класу. В Європі такі річки займають лише 3–4 % площ усіх річкових басейнів. Ще менше річкових басейнів, води яких відносяться до хлоридного класу натрієвої групи. Як правило, такі води характеризуються високою мінералізацією.
На території України річкові води належать переважно до карбонатного класу. Переважаючими іонами сольового складу води Дніпра та його водосховищ є гідрокарбонати та Ca2+, тобто вода належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію другого типу ().
Величина мінералізації і вміст окремих іонів у воді певного водного об'єкту залежить від сезону року. У пік весняної повені мінералізація води в річках знижується внаслідок надходження снігових вод. Після закінчення весняної повені мінералізація знову підвищується. Особливо таке зростання солоності води стає відчутним у літню межень та взимку, коли в річці збільшується роль живлення грунтовими водами.
Формування сольового складу зарегульованих річкових систем визначається не тільки складом води, яка надходить із водозбірної площі, а й характером внутрішньоводоймних процесів. При багаторічному регулюванні стоку мінералізація води може підвищуватись лише до певного рівня, тобто до встановлення сольової рівноваги. Сезонні коливання мінералізації та іонного складу води великих водосховищ обумовлюються, головним чином, притоком річкових вод, а при каскадному їх розташуванні – надходженням води з вищерозташованих водосховищ та незарегульованих ділянок річки.
Для невеликих водосховищ у формуванні іонного складу води важливу роль відіграє також змив розчинених солей із прибережних схилів, надходження грунтових вод та атмосферних опадів, випаровування, відбирання води на господарські потреби.
В озерах сольовий склад води та її мінералізація залежать від їх зонального розташування.
Солонуваті озера найчастіше розташовані в степових районах півдня України та Криму, тобто у зонах з сухим, жарким кліматом та високою інтенсивністю випаровування води. Внаслідок дії таких факторів у непротічних або слабопротічних озерах відбувається випаровувальне концентрування основних іонів та часткове їх випадання в осад. Випадання солей в осад у солонуватих озерах відбувається вже при солоності 2–10 ‰ і вище. В осад переходять переважно слаборозчинні карбонатні солі кальцію у формі CaCО3, CaMg(CO3)2 та CaSO4 ·2H2O (гіпс). Інколи утворення солонуватих озер пов'язане з виходом на поверхню грунтових вод з підвищеною мінералізацією.
До солоних належать озера, концентрація солей у воді яких близька або перевищує океанічну. При цьому, якщо нижня межа солоності лімітується верхньою межею солоності солонуватих (30 ‰) вод, то верхня не обмежена нічим. Солоні озера часто розглядаються як лікувальні з висококонцентрованими розсолами, головними компонентами яких є Na+, K+, Ca2+, Mg2+, Cl–, SO42–, HCO3–, CO32–. Для таких озер характерними є висококонцентровані розчини кількох солей, і тому їх клас може бути визначеним не за одним, а за двома аніонами, наприклад, хлоридно-сульфатний або сульфатно-хлоридний. У такому випадку в назві на першому місті ставиться аніон, який серед двох визначальних є переважаючим.
Виділяють такі класи вод солоних озер: карбонатні (содові), сульфатні і хлоридні. В карбонатних переважає NaHCO3, в сульфатних – Na2SO4, MgSO4, а в хлоридних – NaCl, MgCl2, CaCl2.
В Україні поширені солоні озера з лікувальними властивостями. До них належать приморські і Тереблянські озера Криму, Куяльницький лиман в Одеській області, група Слов'янських озер (Ропне, Вейсове, Сліпне) у басейні Сіверського Дінця та деякі інші.
Лекція... Тема Абіотичні фактори водних екосистем... Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Сольовий склад континентальних вод
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
Під водною масою розуміють об’єм води, який співпадає з площею і глибиною котловин водних об’єктів або заглибленнями земної поверхні і має однорідні фізико-хімічні характеристики,
Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
Вода – найважливіша середовищеутворююча речовина, вплив якої на життєдіяльність організмів багатосторонній. Саме завдяки особливим властивостям води як універсального розчинника неорганічних і орга
Щільність води
Під щільністю розуміють масу одиничного об’єму води – кг/м3. Вона залежить від температури, наявності розчинних солей, а також від атмосферного тиску та вищерозташованих
Кольоровість води
Колір природних вод залежить від власного кольору розчинених у ній речовин, завислих частинок та мікроорганізмів, що населяють водну товщу. Забарвлення води зумовлено взаємовідносинами між водним с
Температурний та термічний режим водних об’єктів
Температурний режим водних об’єктів – це зміна температури води по акваторії і глибині на протязі певного проміжку часу. Коливання температури води у водних екосистемах можуть бути добові, місячні,
Льодовий режим
Зі зниженням температури до 0°С і нижче на водоймах і водотоках утворюється льодовий покрив. Період замерзання починається з появи кристалічних структур води (лід) спочатку біля берега, де течія не
Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
Світло надходить до земної поверхні у вигляді прямої і розсіяної сонячної радіації, які разом оцінюються як сумарна радіація. На її видиму частину спектру припадає
Седиментація, осадоутворення та формування донних грунтів
У товщі води постійно знаходиться певна кількість завислих часток мінерального і органічного походження. Під дією сили тяжіння вони поступово опускаються на дно. Процес осадження завислих частинок
Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідробіонтів
Турбулентне перемішування водних мас, їх температура, сонячна радіація та осадоутворення відіграють вирішальну роль у формуванні якості води та біологічної продуктивності водних екосистем. В зв’язк
Сольовий склад океанічних (морських) вод
Для вод відкритих океанів, незалежно від їх положення на Земній кулі, характерним є схожість у кількісному співвідношенні між основними іонами. Це пов'язано з тим, що маса солей в океанах настільки
Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
Солоність води є визначальним чинником у приуроченні водяних організмів до умов середовища. Саме за вмістом солей у воді можна поділити гідробіонти на морських і прісноводних. При цьому у високомін
Пристосування гідробіонтів до сольових факторів середовища
Пристосування гідробіонтів до солоності води пов'язане з регуляцією концентрації іонів у внутрішньоклітинній рідині та її осмотичного тиску.
Концентрація неорганічних іонів у водному серед
Пойкілоосмотичні гідробіонти
У процесі еволюції сформувались різні механізми сольової адаптації. За концентрацією осмотично активних речовин у біологічних рідинах внутрішнього середовища та цитоплазмі клітин пойкілоосм
Гомойоосмотичні гідробіонти
У прісноводних організмів концентрація біологічних рідин гіпертонічна по відношенню до водного середовища. Тому підтримання осмотичного тиску внутрішнього середовища є багатофункціональним процесом
Натрій, калій і цезій в водних екосистемах
Натрій, калій і цезій належать до групи лужних металів, які легко віддають один електрон, перетворюючись у позитивно заряджені іони. Саме завдяки цій властивості вони зустрічаються в природі виключ
Роль калію в метаболічних реакціях водяних рослин
Для водяних рослин характерним є досить високий вміст калію і значно менший – натрію в їхніх тканинних структурах. Калій у більшості рослин становить 0,9–1,2 % їх біомаси. Найбільша його кількість
Натрій і калій у морських і прісноводних рибах
Організм морських риб гіпоосмотичний по відношенню до морської води. Щоб підтримувати водний баланс, морські риби змушені постійно поглинати морську воду, з якою надходить в організм не тільки натр
Природний цезій в організмі гідробіонтів
Цезій належить до калієвої групи лужно-земельних металів. Він має один стабільний ізотоп і 21 радіоактивний. Після випробувань ядерної зброї та аварій на атомних електростанціях у гідросфері збільш
Кальцій у водних екосистемах
Кальцій – один з найголовніших іонів водних екосистем. Він переважає серед катіонів слабомінералізованих вод, а при зростанні загальної мінералізації його співвідношення з іншими хімічними елемента
Вміст кальцію в морських і океанічних водах
Океанічні (морські) води є водами хлоридного класу, групи натрію. Тому вміст Са2+ в них менший в порівнянні з поверхневими водами суші. Основна кількість кальцію надходи
Кальцій континентальних вод
Вміст кальцію в поверхневих водах суші дуже мінливий і може істотно відрізнятися в залежності від геологічних умов водозбірної площі та кліматичних умов. Води більшості озер, річок, водосховищ нале
Магній морських і континентальних вод
Серед елементів другої групи періодичної системи магній за своїми хімічними властивостями найближчий до кальцію. Він входить до складу більш ніж 100 мінералів, у тому числі бруситу Mg(OH)2
Форми міграції магнію у природних водах
У природних водах магній утворює сполуку з карбонатом – магнезит (MgCO3). Як і карбонат кальцію, він легко розчиняється у воді, яка містить розчинену вуглекислоту, внаслідок перетворення
Магній в організмі гідробіонтів
Вміст магнію в організмі гідробіонтів залежить від того, в якій воді – морській чи прісній вони мешкають. Так, у гемолімфі морських молюсків мідій (Mytіlus), устриць (Ostrea), морськи
Метаболічна роль магнію у гідробіонтів
Магній належить до іонів з дуже широким спектром дії. Він відіграє виключно важливу роль в активації ферментативних реакцій, які відбуваються у автотрофних і гетеротрофних організмів. У водоростей
Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
Сірка зустрічається в природі як в самородному вигляді, так і в різних сполуках та газоподібному стані, у вигляді сірководню та оксиду сірки. Легкорозчинні сульфати сірки знаходяться у великій кіль
Форми розчиненого заліза у водних екосистемах
В океанічній воді, при загальній її солоності 34,5–35,0 ‰, концентрація заліза може коливатись у межах 0,005–0,14 мкг/дм3. На глибині 50 м міститься в середньому до 20 мг/м3 з
Марганець
Марганець належить до металів із змінною валентністю (Mn2+, Mn4+, Mn7+), що визначає його участь у окиснювано-від
Кобальт
Кобальт належить до елементів, які утворюють сполуки практично з усіма галогенами (CoF2, CoF3, CoCl2, CoBr2, CoІ2). Всі галогеніди двовалентно
Кадмій, хром, алюміній
Серед мікроелементів, які при певних концентраціях у воді виявляють високу токсичність, є особливо небезпечні забрудники водного середовища, які в мікродозах негативно впливають на функціональний с
Роль кисню в розкладі органічних речовин та формуванні якості води
Кисень водних екосистем відіграє виключно важливу роль у процесах розкладу розчинених органічних речовин, відмерлих рослин і тварин, при яких складні органічні речовини перетворюються на прості (СО
Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів
Підтримання життєдіяльності гідробіонтів тісно пов’язане з енергетичними процесами, які грунтуються на окиснювано-відновних реакціях, що протікають за участю кисню. Розщеплення молекул білків, жир
Особливості використання гідробіонтами кисню з води
У процесі еволюції у гідробіонтів різних трофічних рівнів сформувались механізми адаптації до більш низького рівня кисню у воді в порівнянні з атмосферним повітрям. Як відзначає В.І. Вернадський, “
Адаптація риб до змін вмісту СО2 у воді
Спостереження за поведінкою риб різних видів і вікових груп свідчать, що поряд з позитивним впливом розчиненого у воді СО2 на їх організм, мають місце прояви негативних реакцій. Такі різ
Азотфіксація у водних екосистемах
Азотфіксація – це засвоєння молекулярного азоту повітря за допомогою мікроорганізмів-азотфіксаторів. Основну масу азоту на Землі (4,6×1017 т) становить молекулярни
Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
Між сполуками азоту, які надходять у водойми іззовні (алохтонними) і тими, які утворюються в них за рахунок відмирання гідробіонтів (автохтонними), існує певна якісна різниця. Органічна біомаса наз
Вміст фосфору в організмі гідробіонтів і його метаболічна роль
Про вміст фосфору в організмі гідробіонтів свідчать такі дані. В сухій масі морського планктону міститься близько 0,42 % фосфору; в організмі бактерій він становить 3 %, бурих водоростей – 2,8 % і
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
).
Новости и инфо для студентов