У практиці роботи підприємств цивільної авіації визначилися два періоди: осінньо-зимовий і весняно-літній, кожен з яких характеризується кліматичними особливостями в різних районах країни. Осінньо-зимовий період експлуатації авіаційної техніки характеризується складними, різко мінливими погодними умовами і явищами: обмерзання, снігопад, туман, низька хмарність, різкий перепад температур і тисків, низька температура, заметіль і інші, котрі ускладнюють експлуатацію авіаційної техніки. Весняно-літній період характеризується різко мінливими погодними умовами в перехідний період; інтенсивністю польотів; великим обсягом робіт на авіаційній техніці; високими температурами і підвищеною грозовою діяльністю; утворенням на конструкції авіаційної техніки статичної електрики; випаровуваністю палива, що збільшує небезпеку виникнення пожежі на авіаційній техніці; рясними опадами, що сприяє більш інтенсивному утворенню корозії на конструкції авіаційної техніки; запиленістю атмосферного повітря, що сприяє абразивному зносу шарнірних з'єднань.
Експлуатація авіатехніки в цей період потребує від інженерно-технічного складу додаткових зусиль, підвищеної уваги, глибоких знань конструкції й особливостей експлуатації.