При високих температурах зовнішнього повітря підвищується температура робочих рідин у паливній, масляній і гідравлічній системах ПС, що спричиняє виникнення деяких особливостей експлуатації.
У жаркий час обсяг заправки в баки палива варто зменшувати на 2...3% для забезпечення його розширенню від нагрівання. Варто мати на увазі також, що висока температура навколишнього середовища викликає інтенсивне випаровування палива, особливо при одночасному зменшенні атмосферного тиску, тобто на високогірних аеродромах у жаркий літній час. У зв'язку з цим для запобігання виникненню пожежі і вибуху при заправленні ПС необхідно суворо дотримуватись встановлених правил безпеки, зокрема, надійно заземлювати ПС і паливозаправник.
Важливе значення для забезпечення ефективності системи змащування в жаркий час має кількість мастила в системі. Недостатня його кількість у маслобаку погіршує відведення тепла від вузлів двигунів, що змащуються. У той же час при надмірній кількості мастила в маслобаку можливий викид його надлишків через систему суфлювання в атмосферу. Тому маслобаки необхідно заправляти точно до тієї відзначки на масломірній лінійці, що зазначена в інструкції з експлуатації двигуна даного типу.
При підвищенні температури мастило розріджується, погіршуються його змащувальні властивості, підвищується зношування деталей, що особливо несприятливо позначається на високонавантажених підшипниках опор двигунів і зубчатих з’єднань редукторів. Тому екіпажі ПС повинні уважно контролювати показання покажчиків тиску і температури мастила, не допускаючи перевищення встановлених максимальних значень.
У силових установках вертольотів підвищення температури мастила на виході з двигуна і вході в головний редуктор може бути викликане також недостатнім обдуванням повітрям масляних радіаторів. У свою чергу, причинами цього можуть бути неправильне значення кута установки поворотних лопаток вентилятора для даних атмосферних умов, неповне відкриття стулок або засмічення сторонніми предметами стільників маслорадіаторів.
Варто також враховувати, що при підвищених температурах і вологості повітря на якості паливно-мастильних матеріалів починає позначатись діяльність бактерій, спор, цвілеподібних грибків. При цьому в ПММ утворюються студенисті відкладення і з'єднання типу сіркового ангідриду. Мастило починає розкладатися на рідку і тверду основи (явище синерезису) та втрачає свої антифрикційні і захисні властивості. У цих умовах потрібно частіше змінювати мастило, а в паливо додавати бактерицидні присадки (при відсутності спеціальних присадок може використовуватись рідина “І”).
Високий рівень сонячної радіації сприяє підвищеному зношенню і старінню гуми пневматиків шасі. У цих умовах необхідно регулювати тиск в пневматиках коліс по нижньому допуску, що сприяє зменшенню інтенсивності їх зношення. При цьому необхідно мати на увазі, що підвищення температури повітря на 150С відповідно підвищує тиск в пневматиках на 12 – 13 %. Особливу увагу треба приділяти гальмам коліс, що в умовах високих температур схильні до перегріву, короблення і розтріскування конструктивних елементів.
Крім того, при високих температурах підвищується натяг тросів у проводках управління, що вимагає їхнього постійного контролю та регулювання. Збільшується тиск в балонах протипожежної системи, в системі нейтрального газу, що інколи приводить до їхнього розрядження через запобіжний сигнальний пристрій.
В умовах високих температур зовнішнього повітря, найбільш характерних для тропічного клімату, помітно погіршуються польотні дані ПС, що обумовлено головним чином зменшенням розрахункової тяги та потужності їхніх двигунів.
Залежність тяги турбореактивного двигуна (ТРД) або потужності турбогвинтового двигуна (ТВД) від температури зовнішнього повітря визначається конкретним законом автоматичного регулювання даного типу двигуна.
ТРД регулюються таким чином, що кожному режиму їхньої роботи відповідає визначена годинна витрата палива. При підвищенні температури зовнішнього повітря ця залежність зберігається доти, поки температура газу перед турбіною не досягне межевого значення, після чого система автоматичного регулювання зменшує витрату палива, а отже, і тягу (потужність) двигуна.
У двоконтурних ТРД, які встановлені на літаках типу Як-42 і Ту-154, система автоматичного регулювання підтримує тягу двигуна на злітному режимі незмінною аж до так званої розрахункової температури, коли частота обертання ротора турбокомпресора досягає граничноприпустимого значення. При подальшому підвищенні температури тяга двигуна на всіх режимах постійно зменшується.
Система автоматичного регулювання газотурбінних двигунів (ГТД) вертольотів також підтримує злітну потужність двигуна приблизно постійною доти, поки температура зовнішнього повітря не перевищить 30...40°С. При її подальшому підвищенні злітна потужність вертольотного ГТД інтенсивно падає, а при збільшенні висоти польоту вертольота обмежники потужності двигуна спрацьовують при меншій температурі повітря. Отже, найбільш несприятливі умови використання зльотної потужності двигуна створюються в жаркий час року у високогірній місцевості.
Для поліпшення зльотних характеристик в умовах високих температур і зниженого барометричного тиску зовнішнього повітря на деяких ГТД, зокрема турбогвинтовому двигуні АІ-24 (літаки типу Ан-24) використовується система упорскування води в двигун. При включенні цієї системи спеціальні форсунки подають у повітрозабирач двигуна воду, що розбризкується яка, випаровуючись, відбирає тепло від повітря і знижує його температуру на вході в компресор. Тим самим відновлюється потужність двигуна на зльотному режимі. Внаслідок обмеженої кількості води в системі (приблизно 100 л) її використовують тільки під час зльоту і набору висоти ПС. Для заправлення системи застосовують тільки дистильовану воду, а також виконують ряд робіт, передбачених спеціальними інструкціями.
Поршневі двигуни, які використовуються на літаках типу Ан-2, Іл-14 та вертольотах типу Ка-26, невисотні, тому при підвищенні температури зовнішнього повітря і відповідно зменшення масового заряду повітря, що надходить у циліндри двигуна, потужність їх монотонно зменшується. Найбільш несприятливі умови для роботи поршневого двигуна складаються в тих випадках, коли високу температуру повітря супроводжує значне підвищення вологості (субтропічні або тропічні райони) та зниження атмосферного тиску (високогірні райони тропічної зони).