Фактори розвитку роздрібної торгової мережі, її роль та значення

 

Роздрібна торгова мережа є основною складовою частиною маркетингового каналу. І якщо першою умовою розвитку роздрібного товарообороту є наявність товарів і пос­луг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якіс­тю і ціною, то другою, не менш важливою умовою є наявність широко розгалуженої, сучасно обладнаної та з високим рівнем якості обслуговування покупців роздрібної торгової мережі.

На розвиток роздрібної торгової мережі – потребу в ній, структурну і територіальну її організацію – впливає багато різноманітних факторів (Голошубова, 2004), основними з яких є:

1) соціально-економічні і демографіч­ні (статево-вікова, соціальна і професійна приналежність, розмір і життєвий цикл сім'ї, кількість у ній дітей, рівень освіти, культури та стиль життя споживачів тощо);

2) географічних (величина населеного пункту за площею території та чисельністю населення, його значення за адміністративним поділом (місто, село) та виконуваними функ­ціями, його роль у загальній системі розселення та взаємо­зв'язок з іншими населеними пунктами тощо);

3) містобудівні (особливості планування, функціонального зонування (у містах, наприклад, виділяють житлові, промислові та складські зони, ділові центри, місця масового відпочинку населення та ін.) і забудови території населеного пункту, щільність розселення, поверховість житлових будинків, споруд та різних установ, де знаходяться потенційні покупці);

4) транспортні (рівень забезпеченості мешканців населеного пункту транс­портом загального використання, ефективність його функ­ціонування, транспортний взаємозв'язок з іншими населеними пунктами, стан розвитку особистого автомобільного транспорту тощо);

5) організа­ційно-технологічні (комп'ютерна і телекомунікаційна техніка і технології, штрихове кодування і методи продажу товарів тощо);

6) управлінські (логістичні підходи в управлінні, стратегія економічного розвитку, рівень регулювання з боку держави тощо);

7) фінансові (обсяг капітальних вкладень, рівень інвестиційної активності, пільгове кредитування тих видів і типів торго­вельних підприємств, розвиток яких доцільно стимулювати).

Ці фактори потрібно враховувати, прогнозувати їх зміни і направляти у потрібне русло розвиток роздрібної мережі. При такому підході буде легше забезпечити мінімальні затрати часу покупців на придбання товарів у комфортних умовах та прибуткову роботу об'єктів господарювання.

Одним із важливих напрямів реформування роздрібної торгівлі є поєднання прин­ципів вільного (ринкового) і регульованого формування роз­дрібної торгової мережі, а основними принципами визначення кількісних і якісних показників її розвитку повинні стати суто «ринкові» принципи «економічної доцільності», «переваг для споживачів», «мінімально допустимої дос­татності». Тобто у нових умовах необхідно забезпечити максимальну адап­тацію структурної і територіальної організації роздрібної тор­гової мережі до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів. Розвиток видової структури роздрібної торгової мережі має забезпечуватися не тільки за рахунок розширення товарно-асортиментної спеціалізації торгових об'єктів, а й за рахунок поглиблення їх соціальної диференціації і створення на цій основі категорії так званих «престижних» і «доступних» мага­зинів з різним ціновим рівнем на однотипні товари та різним набором торгових послуг (Голошубова, 2004).

Роздрібна торгівля має важливе соціально-економічне значення для будь-якої економічної моделі господарювання.

У ринкових умовах економічне значеннямережі роздрібних торговців полягає в раціональній організації заверша­льного етапу кожного окремого циклу суспільного виробництва, забезпеченні швидкого і стабільного доведення товарів до споживачів, здійсненні мобільного круго­обігу грошових коштів.

Соціальне значенняторгової мережі сьогодні не обмежується тільки скорочен­ням часу, зусиль і коштів рядових споживачів на придбання потрібних товарів і по­слуг. Мережа роздрібних торговців усіх форм організації і власності, яка разом із супутньою інфраструктурою має стабільну тенденцію до зростання, є важливим ре­сурсом скорочення безробіття, працевлаштування передусім молоді, джерелом до­ходів як підприємців, так і найманих працівників (Апопій, 2005).