рамках покладених на нього обов’язків. Відповідну цільову орієн- тацію роботи свого підрозділу він повинен забезпечувати протя- гом планового періоду часу. Цілі та задачі менеджменту не тільки доводяться, але і погоджуються (шляхом попереднього обгово- рення) з менеджерами всіх рівнів, що направляють свої зусилля, ресурси й енергію на їхнє досягнення. Процес менеджменту за цілями складається з чотирьох етапів:
1. Визначається коло повноважень і обов’язків керівників усіх рівнів.
2. Здійснюються розробка й узгодження цілей і задач управ- ління в межах встановлених обов’язків.
3. Складаються реальні плани досягнення поставлених цілей.
4. Проводиться контроль, вимірювання, оцінка роботи й отрима- них кожним керівником показників і по каналах зворотного зв’язку коректування завдань, що може зажадати нового узгодження ці- лей.
Таким чином, якщо ціленаправлення – це початок всякої управлінської діяльності, то її обов’язковим продовженням є визначення видів робіт, що потрібні для досягнення цілей.
Менеджери не тільки складають плани, але й організують їхнє виконання шляхом формування структур, процесів і методів, за допомогою яких організується спільна й ефективна праця. Важливе місце в діяльності менеджерів займає розробка систем показників, за допомогою яких виміряються й оцінюються результати праці кожного окремого працівника підрозділу, служби і підприємства в цілому.
Виконуючи всі перераховані види робіт, менеджери створю- ють необхідні передумови для продуктивної й ефективної праці всіх співробітників підприємства і всіх його підсистем. Тому нері- дко їх називають людьми, що вміють домагатися поставлених ці- лей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей. І це одна з причин того, що до їхнього професіоналізму й особистісних якостей пред’являються високі вимоги.
Як приклад розглянемо концепцію управління за цілями, роз- роблену фінськими фахівцями і вченими, яка отримала назву
«Управління за результатами».
Сутність концепції – цілісна система управління, орієнтована на кінцеві результати і заснована на використанні творчого потенціа- лу трудового колективу, нових методів і техніки керування.
Принципи концепції – результати є основою діяльності; для їхнього досягнення необхідно мати сильну волю.
Основні поняття — цілі є ті ключові результати, до яких організація прагне у своїй діяльності протягом тривалого періоду часу. Нормативне число цілей – від 4 до 6.
Ключові результати можуть бути трьох типів: за комерційною діяльністю (оборот, покриття витрат, перемінні та постійні витра- ти, частка на ринках збуту, рентабельність, платоспроможність, ви- користання капіталу тощо); за функціональною діяльністю підрозді- лів (кількість і якість виробленої продукції, використання вироб- ничої потужності, сировини, матеріалів, енергії тощо); за некоме- рційною діяльністю, що сприяє досягненню безпосередніх функ- ціональних цілей (ефективність роботи персоналу, вмотивованості працюючих, атмосфера в організації, використання робочого часу, співробітництво з іншими організаціями, імідж підприємства, творчий початок, досвід).
Цілі та пріоритети не є постійними величинами, вони час від часу переглядаються у зв’язку зі зміною внутрішніх і зовнішніх умов, за досягнення цілей чи внаслідок визнання їхньої помилко- вості.
Застосовуються наступні критерії добору задач, які установ- люються після визначення цілей: погодженість, схвалення, реаліс- тичність, гнучкість, вимірність, привабливість (що забезпечує умотивованість діяльності).
Стадії процесу управління:
– складання автопортрета трудового колективу;
– планування результатів, що включає довгострокове плану- вання і стратегічне планування, річне планування й індивідуальне планування (плани діяльності особи, що займають ключові позиції в організації);
– досягнення результатів на основі ситуативного керівництва, що відбиває невизначеність і динамічність організації та її ото- чення. При цьому звертається увага на стиль управління, методи і техніку керівника, наполегливість, творчий підхід, вивчення навколишнього середовища, людей і їхніх справ;
– контроль з метою оцінки досягнутих результатів, способів виконання передбачених у планах заходів, успішності ситуаційно- го управління. Оцінка результатів завершується висновками, що враховуються в повсякденній роботі, у планах звітного періоду, у стратегічному плануванні та у плануванні наступного періоду.
Тема 6. Планування як загальна функція менеджменту