Пiд неформальними зв’язками розумiють такi доповнення до формальних структур управлiння, як конференцiї, збори, наради тощо, а також вiдносини, що виникають мiж неформальними лiдерами i членами колективу.
Неформальнi зв’язки забезпечують певну iнформацiйну надмiрнiсть, потрiбну в усiх елементах системи для досягнення її гнучкостi. Проте слiд враховувати, що основну частину завдань органiзацiї потрiбно розв’язувати на основi офiцiйних зв’язкiв i вiдносин. Переважання формальних комунiкацiй у системi зумов- лює високий рiвень невизначеностi i свiдчить про її недоско- налiсть.
Організаційні структури управління виробництвом орієнтова- ні на виконання таких завдань: створення умов для виробництва і збуту високоякісної продукції; забезпечення розробки, освоєння і поставки на ринок нових видів виробів.
Збільшення масштабів виробництва, складність його в умовах використання автоматизованих систем збору та обробки інформації обумовлюють розвиток нових організаційних структур. В основі цього розвитку лежить перехід до структур, які забезпечують швидку реакцію на зміни, що відбуваються на виробництві [10, с. 138–141].
7.4. Елементи проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям її керівництвом рішень, що мають відношення до багатьох областей життєдіяль- ності організації. Це стосується таких елементів, як:
· поділ праці та спеціалізація;
· департаменталізація та кооперація;
· зв’язок в організації та координація;
· ієрархія організації та її ланцюговість;
· розподіл прав та відповідальності;
· централізація та децентралізація;
Поділ праці та спеціалізація. Ефективного та продуктивного функціонування організації неможливо досягти, якщо один із її членів або одна з її частин роблять усе, чим займається організація, або ж тоді, коли всі її члени або її частини роблять те саме. Тому в будь-якій організації існує поділ праці між її членами або части- нами.
Поділ праці в управлінні призводить до створення в організа- ції усе нових і нових видів робіт. В організації вся робота поділя- ється на окремі ділянки, у рамках яких людина повинна почина- ти і завершувати певний цикл дій, що утворить ту або іншу робо- ту. Так, наприклад, робота співробітника бухгалтерії може бути охарактеризована як проведення певних намірів з обліку коштів підприємства, що надходять і витрачаються. У той же час усередині бухгалтерії співробітник може спеціалізуватися на розрахунках заробітної плати для робітників підприємства. Це означає, що роботи можуть спеціалізуватися як за функціями, так і по конкрет- ному застосуванню цих функцій до вирішення окремих задач.
Департаменталізація та кооперація. Ріст спеціалізації окремих робіт в організації обмежується можливостями з їх координації. Розв’язати цю проблему можна, якщо почати групувати схожі роботи та їх виконавців, тобто почати здійснювати визначене ор- ганізаційне відокремлення виконавців схожих робіт.
Даний процес організаційного відокремлення називається департаменталізацією. За допомогою департаменталізації організа- ція може розширюватися практично безмежно. Прикладом цьому є корпорації-гіганти типу «Аксон», «Дженерал Моторc», ІВМ та ін.
Існує багато підходів до групування спеціалізованих робіт в організаціях. Двома головними напрямами, за якими може здійсню- ватися департаменталізація, є групування робіт навколо ресурсів і групування робіт навколо результату діяльності. Залежно від ступеня орієнтації на той або інший напрямок здійснюється відповідний тип департаменталізації.
Зв’язки в організації та координація. В організації, що склада- ється з багатьох частин, повинна здійснюватися певним чином координація їх діяльності. Дана координація виступає основою структури організації, яку звичайно визначають як сукупність стійких зв'язків в організації. Без зв’язків і фактичної взаємодії частин не може бути організованого цілого. Зв’язок є умовою, що визначає можливість взаємодії. Зв’язки між частинами організа- ції здійснюються через канали комунікації. Види зв’язків відпові- дають видам тих відношень між частинами організації, що об’єднують частини в єдине ціле. В організації, як вона розгляда- ється в даній роботі, зв’язок – це вираження відносин, а не якась дія. Зв’язки відрізняються не тим, що робиться в їхніх рамках, а тим, як реалізуються відносини координації, що, у свою чергу, визна-
Тема 7.Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту