Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

задач на стику підрозділів або проблем. Цільові групи частіше створюються на тимчасовій, а команди – на постійній основі. Найбільш повний розвиток горизонтальні відносини отримують у рамках матричної департаменталізації, коли створюється фо- рмальна система подвійного підпорядкування.

Ще однією парою зв’язків, встановлених в організації, є лі- нійні та функціональні зв’язки. Поширене уявлення, що лінійні зв’язки – це ті, що пов’язані з виробництвом, а функціональні – із допоміжними стосовно виробництва функціями. Проте це зовсім не так. Лінійні зв’язки – це відносини, в яких начальник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, тобто ці зв’язки йдуть в організаційній ієрархії згори вниз і виступають, як правило, у формі наказу, розпорядження, команди, вказівки тощо. Природа функціональних зв’язків (або їх ще часто нази- вають штабними) – дорадча, і за допомогою цих зв’язків реалізу- ється інформаційне забезпечення координації.

Лінійні зв’язки мають в організаційній ієрархії спрямованість знизу вгору і виступають у формі поради, рекомендації, альтерна- тивного вирішення та ін. Взаємовідносини розглянутих зв’язків із деякими аспектами діяльності організації показані в табл. 7.1.

 

Аспекти діяльності Лінійні зв’язки Функціональні зв’язки Підрозділи, що асо- ціюються із зв’я- зками Постачання Виробництво Збут Продаж НДДКР Кадри Фінанси Бухгалтерія Задачі, які розв’язуються за допомогою зв’язків   Досягнення орга- нізаційних цілей Підтримка і допо- мога керівництву в досягненні органі- заційних цілей   Форми здійснення зв’язків Наказ, вказівка, розпорядження, завдання тощо Рада, рекомендація, інформація для ви- рішення, альтерна- тивне вирішення

Таблиця 7.1. Співвідношення лінійних і функціональних зв’язків із деякими аспектами діяльності організації

Продовження таблиці 7.1

Основа прав, реалі- зованих у зв’язку	Ієрархічна влада	Влада “ноу-хау”
Етапи вирішення, які реалізовані у зв’язку	Прийняття і вико- нання рішень	Розробка і підгото- вка рішення, оцінка рішення

 

Непрямі зв’язки звичайно обмежені відповіддю на запитання

«як?», іноді – на запитання «коли?» і рідше – на запитання «де?» або «хто?». Такий підхід стримує небезпечну тенденцію, що виникає в розширенні кола питань, що потрапляють під функціональне право. Це зауваження може бути віднесене, наприклад, до діяльності головного бухгалтера, начальника ВТК, які часто намагаються «замінити» керівника організації.

Підвищення ефективності непрямих зв’язків залежить від розу- міння характеру відносин, що виникають під час реалізації функціо- нальних прав. До успіху в даному випадку приводить широкий взаємообмін інформацією між «лінією» і «функцією», а також суміщення цілей тієї й іншої сторони.

При проектуванні організації особливе значення набуває аналіз ще однієї пари зв’язків – формальної і неформальної. Терміни

«формальний» і «неформальний» з’явилися в управлінській літературі після опису відомого «Хотторнського експерименту».

Формальні зв’язки – це зв’язки координації, регульовані установ- леними або прийнятими в організації цілями, політикою і процеду- рами.

Вважається, що регулюючі правила встановлені і прийняті, якщо на їхній основі:

• члени організації можуть здійснювати взаємодію один з одним;

• члени організації бажають робити те, що вони роблять;

• мета об’єднує людей.

На практиці формальні зв’язки є основою затверджених в організації посадових інструкцій, особливо в частині опису характеру відносин між різноманітними посадами. Такими відношеннями, наприклад, є відношення між директором заводу і начальником цеху незалежно від того, хто займає ці посади. Фор- мальні зв’язки цілком легалізує тільки перша з вищезгаданих умов, а дві інших умови – частково. Ці зв’язки носять заданий

 

Тема 7.Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту