Оперативне регулювання дає змогу динамічно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що сприяє стабіль- ності функціонування організації.
Процес здійснення регулюючих впливів складається з цілого ряду логічно взаємозалежних етапів і процедур.
У процедурі регулювання виділяють три етапи: добір стандартів, що стабілізують діяльність працівників підприємства, вироблення адекватних регулюючих впливів на виконавців і усунення виниклих відхилень чи проблем.
На першому етапіпроцесу регулювання можна побачити, наскільки організоване стабілізуюче регулювання, а також його зв’язок із функцією планування (розробка стандартів для контролю і регулювання), організації (регламентація розподілу і делегування повноважень, організація виконання рішень) і контролю (оцінка ступеня відхилення результату від установленого стандарту). На даному етапі ще не чітко прослідковується процес прямого впливу, і найбільш важливі його елементи об’єднані з іншими функціями управління. Наприклад, розподіл повноважень і розробка посадових інструкцій не відносяться до функції регулювання, однак вони в якості типових забезпечують стабілізуюче регулювання. Цей вид регулювання має вплив на поведінку людини, тому що здійсню- ється до фактичного початку робіт.
Стабілізуючі регламенти (стандарти, норми, інструкції) є не тільки способом регулювання, але й своєрідною основою для здійснення процесу контролю. Саме в процесі контролю відбува- ється порівняння результатів діяльності зі стандартами і виявлення величини відхилення фактичного результату від бажаного.
На другому етапі процесу регулювання порівнюється величина відхилення з припустимими нормами.
Потім визначають необхідність розробки регулюючого впливу на об’єкт управління. На цьому етапі менеджер повинен визначи- ти, наскільки виникла ситуація чи величина відхилення від бажа- ного результату загрожує життєдіяльності підприємства. Якщо відхилення допустимі чи відносно безпечні, то менеджер може не починати регулюючої дії. Якщо дані контролю вказують на пору- шення масштабу допустимих відхилень чи ситуація стає загрозливою, менеджер повинен розробити адекватний регулюючий вплив. Ре- гулювання повинно здійснюватися за принципом виключення, суть якого полягає в тому, що система регулювання повинна спрацьо- вувати тільки за наявності помітних відхилень від регламентів, норм, стандартів.