розроблятися можлива стратегія розвитку кожного окремого підприємства.
Центральне місце серед різноманітних важелів економічного механізму управління належить цінам і ціноутворенню, в яких відбиваються всі сторони економічної діяльності підприємств. В сучасних умовах монополістичного ринку суттєво змінилися роль і значення цін, умови їх формування і тенденції розвитку. Суттєвою стороною цих змін є обмеження сфери дії закону вар- тості в результаті послаблення ролі ціни як безпосереднього ре- гулятора виробництва. Підвищилося значення інших факторів, які визначають рівень цін на кінцеву продукцію. До їх кількості належать насамперед управлінські рішення, які приймаються під час реалізації функції маркетингу і планування, згідно з найбільш повним обліком потреб ринку. Це безпосередньо пов’язано з орієнтацією виробничої діяльності підприємства на довгострокові плани й програми розвитку, що передбачають необхідність відносно стійких ринкових умов, зокрема стабільних цін.
Згідно з такою вимогою, ринкові ціни на більшість товарів, які обертаються на світовому ринку, не встановлюються в результаті стихійної цінової конкуренції, а формуються виходячи із узгодженої виробничої та ринкової політики кількох ведучих фірм галузі. В її межах підприємства планують у довгостроковій перспективі політику цін і намагаються пристосувати пропозицію товарів до заздалегідь врахованого (прогнозованого) попиту.
Це досягається регулюванням обсягів виробництва, ступенем завантаженості виробничих потужностей, новими капітало- вкладеннями у межах окремих компаній і в галузі в цілому, що дозволяє зберегти відносну стабільність ринкових цін на кінцеву продукцію та підтримувати єдині ціни на однотипову або анало- гічну продукцію на світовому ринку.
Процес ціноутворення – явище дуже складне, обумовлене насамперед попитом на запропоновану ринку продукцію. Розгля- дати ж цінову політику підприємства слід тільки у взаємозв’язку з тим завданням, яке ставить перед собою підприємство. Можна назвати такі варіанти поведінки підприємства на ринку та політики у сфері ціноутворення:
• забезпечення процесу виживання;
• максимізація поточного прибутку;
• завоювання лідерства за показниками якості;
• завоювання лідерства за показниками частини ринку.
Цінова політика підприємства визначається ще й тим, яким є тип ринку, де вона реалізується.
Для підприємства важливо зайнятися підготовкою осмисленої методики розрахунку цін на продукцію, яка виробляється, або на ту продукцію, яка тільки народжується у дослідницьких лабора- торіях. Як правило, методика розрахунку вихідної ціни перед- бачає такі етапи:
– постановка завдання ціноутворення;
– визначення попиту;
– оцінка витрат;
– аналіз цін і товарів конкурентів;
– вибір методу ціноутворення;
– встановлення кінцевої ціни.
Формування ціни товару проходить під впливом певних об- межень. З одного боку, ціна виробленого підприємством товару повинна дати прибуток, тобто вона не повинна опускатися нижче певного допущеного рівня. З іншого боку, дуже висока ціна може негативно впливати на попит і товар — ніхто не буде купувати. Головними складовими, під впливом яких формується ціна, є:
- собівартість продукції;
- виключні якості, відмінні особливості, які привертають покупця;
- ситуація на ринку, де аналогічний товар пропонується іншими підприємствами-конкурентами.
Встановлення ціни регулюється загальноприйнятими мето- дами.
Розробка та здійснення єдиної фінансової політики займає суттєве місце у загальному механізмі управління. Роль фінансової політики в управлінні підприємством визначається тим, що вона торкається всіх сторін його економічної діяльності – науково- технічної, виробничої, матеріально-технічного забезпечення, збуту і відбиває у концентрованому вигляді вплив багато- чисельних внутрішніх і зовнішніх факторів.
Методи фінансового управління різноманітні. Основними з них є: прогнозування, планування, оподаткування, страхування, самофінансування, кредитування, система розрахунків, система фінансової допомоги, система фінансових санкцій, система аморти- заційних відрахувань, система стимулювання, принципи ціноутво- рення, трастові операції, факторинг, оренда, лізинг. Складовим елементом наведених методів є спеціальні прийоми фінансового
Тема 11.Методи менеджменту