Організаційний вплив на об’єкт управління здійснюється у формі регламентування, нормування, інструктування та інформу- вання. Він є засобом впливу через документи тривалої дії.
Організаційне регламентування ґрунтується на використанні норм українського права і правил, дотримання яких обов’язкове як для керівника, так і для всіх працюючих на підприємстві. На основі правових норм, що містяться в законах, декретах, положен- нях, указах і постановах українського законодавства, в Статуті підприємства та інших документах. На підприємствах розроб- ляють положення про відділи і служби, а також посадові інструк- ції для всіх службових осіб.
Вплив на систему, якою управляють за допомогою організа- ційного нормування, реалізується через встановлення нормативів, які уточнюють межі будь-якої діяльності, параметри технічних і економічних процесів. На підприємствах можуть використову- ватися такі нормативи:
• технічні – періодичність технічних обслуговувань і міжре- монтних строків роботи обладнання, норми міжремонтних пробігів автотранспорту підприємства;
• технологічні – витрати сировини, енергії тощо;
• організаційно-економічні нормативи – правила внутрішнього розпорядку, положення про оплату праці, розміри амортизації, нормативи власних оборотних коштів, норми витрат засобів на технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та багато інших.
Організаційно-методичне інструктування – також ефектив- ний засіб інформаційного впливу на трудовий колектив або на окремого працівника. На підприємствах за допомогою методич- них вказівок, розробок, інструкцій розробляються правила, які регулюють організаційні та спеціальні сторони його діяльності, підрозділів і службових осіб. Визначається порядок виконання будь-яких робіт, використання технічних засобів.
До інформаційного впливу належить використання на підпри- ємстві актів, протоколів, доповідних записок, службових листів, заяв.
На відміну від організаційного впливу методи розпорядчого впливу відображають динаміку процесу управління і спрямова- ності на регулювання виробництва та усунення збоїв і перешкод, що виникають у роботі, їх здійснюють шляхом прийняття адміністра-
тивно-управлінських актів керівником, проведення спеціальних організаційних заходів. Розпорядчий вплив на підприємстві реалізується у формі наказів, розпоряджень, вказівок (письмово чи усно). Накази можуть віддаватися керівником підприємства як у письмовій, так і в усній формі. При цьому використовуються кадрові, виробничі накази, накази по заробітній платі, з приводу переводу на іншу роботу, прийняття на роботу та звільнення з роботи, накази про покарання та заохочення. Розпорядження віддаються як в усній, так і в письмовій формі начальниками підрозділів, служб, у деяких випадках – керівником. Вони мають на меті виконання наказів. Вказівки використовуються для виконання наказів і розпоряджень.
Дисциплінарні дії на підприємстві використовуються згідно з конкретними ситуаціями. Вони виливаються в зауваження, догани, звільнення тощо.
11.4. Соціальні методи управління
Пiд соцiальними методами управлiння розумiють систему заходiв i важелiв впливу на соцiально-психологiчний клiмат колективу i його окремих працiвникiв. Методи соцiального управ- лiння спрямованi на гармонiзацiю соцiальних вiдносин у колек- тивi, задоволення соцiальних потреб працiвникiв, розвитку особистостi, соцiального захисту та iн.
До методiв соцiального управлiння належать соцiальне прогнозування та соцiальне планування.
Соцiальне прогнозування використовується для створення iнформацiйної бази розробки планiв соцiального розвитку та застосування методiв соцiального впливу в конкретному трудо- вому колективi. Параметри соцiального прогнозу включають такi показники:
· вiковi та статевi змiни в колективi;
· змiни загальноосвiтнього та квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв;
· змiни в матерiальному забезпеченнi та побутових умовах працiвникiв;
· динамiку спiввiдношення фiзичної та розумової працi й iнше.
Соцiальне нормування як метод управлiння полягає у наявностi таких соцiальних норм, якi встановлюють порядок поведiнки окре- мих осiб і їхніх груп у колективi. Пiд нормою, звичайно, розумiють певний, визнаний обов’язковим, порядок, правило.
Тема 11.Методи менеджменту