Завдання окремих осіб і структурних підрозділів організації повинні взаємно доповнювати одне одного, формуючи систему цілей організації.
Принципи, локалізовані за зонами і напрямами управлінської діяльності, регулюють менеджмент факторів виробничого процесу людських, матеріально-речових та фінансових відповідно до спе- цифіки виробничо-господарської діяльності організації. Ці прин- ципи конкретизуються в рамках кожної системи менеджменту на основі предметної сфери діяльності господарюючого суб’єкта, рівня культури та загальної філософії організації.
У практиці менеджменту конкретної організації можуть вияв- ляти себе й інші принципи. У такий спосіб формується індивідуальна система принципів організації, яка забезпечує високі результати їх діяльності. Однак цю систему треба постійно переглядати і поно- влювати, передбачаючи уточнення, відкидання принципів, якщо вони не забезпечують очікуваних результатів. [4, c. 199–201]
2.4. Сучасні принципи менеджменту
До сучасних принципів менеджменту проф. Шегда А. відносить такі: пріоритет споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність; висока якість; доступні ціни; опора на загальнолюдські цінності; моральність; допомога іншим підприємцям у досягненні успіху; високі стандарти діяльності; орієнтація на перспективу
розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності; орієнтація на кінцеві результати діяльності; прагнення до нововведень; збереження духу новаторства, незва- жаючи на лідерство в даний момент; усвідомлена відповідальність за результати справи фірми; уміння викликати і підтримати ентузі- азм персоналу фірми; розвиток усього кращого в людях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, про- фесійно, ефективно, самостійно; розв’язання нових проблем но- вими методами; опора на об’єктивні закони і реальність ринкових ситуацій; наслідування лідерів; орієнтація на ясне і чітке бачення інтересів індивідуального споживання; використання конкуренції, тому що монополія – ворог високої продуктивності; чіткий, ясний і короткий виклад думок, суджень і аргументів; вчинки рішучі, але виважені, що враховують близькі й віддалені наслідки; виправ- лення помилок; концентрація своєї діяльності на пріоритетних програмах; вироблення реалістичних, простих, чітких критеріїв і показників оцінки своєї діяльності, регулярне звіряння з ними ді- лового процесу, коригування своєї стратегії, тактики, дій; відчуття себе членом команди-переможниці. Успіх забезпечують профе- сійні знання, досвід і вміння робити конкретні справи; розширен- ня і поглиблення зв’язків фірми із зовнішнім оточенням. Чим бі- льше зв’язків, тим більше гармонії, узгодженості, продуктивності в діях менеджера [5, с.145–146].
Сучасні американські теоретики визначають ці принципи де- що по-іншому. Менеджмент як специфічний вид управлінської діяльності базується на наступних принципах.
1. Менеджмент обертається навколо людини. Його завдання полягає в тому, щоб зробити людей здатними до спільної діяльно- сті, надати їх зусиллям ефективності та згладити притаманні їм слабкості, адже людська здатність робити внесок у суспільство настільки ж залежить від ефективності управління підприємства- ми, як і від власних зусиль та віддачі людей.
2. Оскільки менеджмент пов’язаний з інтеграцією людей у їх загальному підприємстві, він глибоко вкорінився в культурі. Те, що менеджери роблять у Західній Німеччині, Британії, США, Япо- нії або Бразилії, є, по суті справи, однаковим. Те, як вони це роб- лять, може бути зовсім різним. Одне із основних завдань, які сто- ять перед менеджерами в країнах, що розвиваються, полягає якраз у тому, щоб віднайти і розпізнати ті елементи їх власної традиції, історії та культури, які можна використати як будівельні блоки модернізованої системи управління.
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту