20. До методів управління трудовим колективом належать:
а) фінансові, адміністративні, соціальні;
б) фінансові, організаційні, соціального розвитку колективу; в) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.
21. Організаційно-розпорядчі методи базуються на викорис- танні:
а) матеріального стимулювання або покарання співробітників; б) почуття відповідальності, обов’язку;
в) соціального механізму, що діє в колективі.
22. Комплексні цільові програми належать до:
а) адміністративних методів; б) економічних методів;
в) соціальних методів.
23. До специфічних ознак планування як економічного методу управління можна віднести:
а) обов’язковість виконання; б) наочність;
в) цільову та адресну спрямованість.
24. Система внутрішньовиробничого планування базується на принципах:
а) економії;
б) поєднання групових та індивідуальних інтересів учасників виробництва;
в) фінансової незалежності.
24. Комплексно-цільова програма охоплює:
а) комплекс взаємопов’язаних завдань, об’єднаних єдиною ме- тою та певними строками;
б) сукупність розрізнених завдань, що є обов’язковим для ви- конання окремим підрозділом;
в) будь-який план підприємства.
25. Комплексно-цільові програми поділяються на:
а) технічні, організаційні, фінансові;
б) народногосподарські, регіонального рівня, розвитку під- приємств;
в) виробничі, соціальні, збутові.
26. На повному комерційному розрахунку перебувають підпри- ємства:
а) що не мають права юридичної особи;
б) що мають самостійний баланс та бухгалтерську і статистичну звітність;
в) що мають рахунки в банках.
27. Повний комерційний розрахунок застосовується на під- приємствах:
а) державної форми власності; б) приватної форми власності; в) колективної форми власності.
28. До прямих податків належать:
а) податок на прибуток; б) акцизний збір;
в) мито.
29. Організаційно-розпорядчі методи управління:
а) вужчі за адміністративні; б) ширші за адміністративні; в) тотожні адміністративним.
28. Характерними ознаками організаційно-розпорядчих методів є:
а) опосередкований вплив;
б) обов’язковість виконання вказівок; в) стимулюючий вплив.
29. Нормативні акти:
а) не мають конкретного адресата;
б) адресуються певним об’єктам управління; в) мають конкретного виконавця.
30. До індивідуальних актів управління належать:
а) посадові інструкції; б) стандарти;
в) циркуляри.
31. Організаційно-стабілізуючі методи управління спрямовані на:
а) встановлення стійких організаційних зв’язків між елемен- тами системи;
б) поточне використання встановлених організаційних зв’язків.
32. Регламентування полягає у:
а) встановленні нормативів, що є орієнтиром діяльності;
б) ознайомленні з умовами роботи чи обставинами дорученої справи;
в) розробці та введені в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом певного часу.
Тема 11.Методи менеджменту