достатніми повноваженнями, щоб успішно виконувати обов’язки, передбачені посадовими інструкціями чи розпорядчим актом безпосереднього керівника.
14.3. Форми влади i впливу
Для того щоб керувати, необхiдно впливати, а щоб впливати – необхiдно мати основу влади. Для того щоб тримати владу, необхiдно мати можливiсть тримати пiд своїм контролем що- небудь значуще для виконавця, що зробить його залежним вiд керiвника i примусить дiяти так, як бажає керiвник.
Всi форми впливу спонукають людей виконувати бажання iншої людини, задовольняючи потреби або нi. Вони спонукають виконавця очiкувати, що потреба буде або не буде задоволена, в залежностi вiд поведiнки виконавця.
На рiвнi держави слiд вiдмiтити три форми влади:
- законодавчу;
- виконавчу;
- судову.
Їхня незалежнiсть i роль визначають статус держави та ступiнь забезпечення потреб її громадян.
Влада може приймати різні форми. Френч i Рейвен видiля-ють форми влади, якi може застосовувати будь-який керiвник (менеджер)[10, c.468]:
– влада, яка базується на засадах примусу;
– влада, яка базується на засадах винагороди;
– експериментальна влада;
– еталонна влада;
– законна (традицiйна) влада.
Влада, яка базується на засадах примусу,– це вплив через страх. Багато людей турбуються, що вони можуть втратити захищеність, любов або повагу. Через це навiть у тих ситуацiях, де насильство не присутнє, страх є поширеною причиною того, чого люди – свiдомо чи несвiдомо – дозволяють на себе впливати.
Страх на робочому мiсцi.
Робоче мiсце дає великi можливостi розвивати владу, використо- вуючи страх i примус, тому що багато наших потреб задоволь- няються саме там. Наприклад, страх втратити роботу властивий, мабуть, усiм.
Звертання до страху може стати ефективним методом впливу, якщо пропонуються конкретнi заходи. Таке звертання до страху можна зустрiти в телевiзiйних комерцiйних рекламах.
За великого попиту на компетентних, досвiдчених керiвни-кiв грубi погрози звiльнення, звичайно, не мають необхiдного ефекту. Замiсть бажаної дiї, такi погрози iнколи призводять до додаткових витрат на витрату комiсiйних агентству з найму i до довгого пошуку гідної замiни. Часто страх, який наганяється на керiвника, направлений не на його матерiальнi iнтереси, а на його самолюбство. Оскiльки авторитет керiвникiв тримається на повазi до їх особистостi, вони, як правило, хворобливо реагують на всякi приниження.
Слабкi сторони методу впливу через страх.
Страх може бути використаний i фактично використовується в сучасних органiзацiях, але не часто, оскільки вiн з часом може стати досить дорогим засобом впливу. Влада, заснована на примусi, не діє на бiльшiсть керiвникiв через вiдсутність довiри i дуже високих витрат, пов’язаних із її застосуванням. Страх веде до вiдсутності довiри до керiвництва, появи бажання у пiдлеглих працiвникiв обманювати органiзацiю, виникнення незадоволе- ностi роботою, появи гальмiвних процесiв у розвитку здiбностей людини.
Влада, в основi якої лежать винагороди, використовує бажання пiдлеглих отримати винагороду в обмiн на виконану дiю (роботу), певну поведiнку тощо. Винагорода має бути досить цiнною. При цьому менеджер повинен розумiти, що в кожної людини – своє сприйняття i розумiння цiнностей (згiдно з теорiєю очiкувань). Посилення влади дуже часто досягається шляхом особистих послуг.
На практиці використовується широкий спектр винагород: різні форми доплат до основної ставки, моральне стимулювання, надання можливостей у підвищенні кваліфікації, просування по службі тощо.
За матеріалами досліджень, спонукальні мотиви трудової діяльності керівників підприємств можна ранжувати так: 1) усвідомлення того, що робота приносить користь суспільству; 2) можливість використати свої знання і навички; 3) можливості просування по службі; 4) прагнення набути репутації справжнього керівника; 5) матеріальний інтерес.
Те ма 14. Керівництво та лідерство