До недолiкiв цієї влади можна вiднести:
- обмеження розмiрiв винагород;
- обмеження законодавчими актами, положеннями, полiтикою фiрми;
- те, що не завжди можна встановити ставлення працiвника до винагороди.
Законна влада базується на традицiях, якi здатнi задоволь- нити потребу виконавця в захищеностi й приналежностi. Вплив за допомогою традицiй можливий тодi, коли зовнiшнi щодо органiза-цiї норми культури сприяють розумiнню того, що пiдпорядку-вання керiвникам є бажаною поведiнкою.
Функцiонування органiзацiї повнiстю залежить вiд здатностi пiдлеглих за традицiєю визнавати авторитет законної влади. Традицiї, на вiдмiну вiд страху, спрямованi на задоволення потреб (а це вже винагорода). Виконавець при цьому реагує не на людину (керiвника), а на вiдповiдну посаду. Це забезпечує стабiльнiсть органiзацiї (вона не залежить вiд якоїсь однiєї особи), швидкiсть та передбаченiсть впливу.
Недолiки такої влади полягають у тому, що:
– традицiї можуть бути спрямованi проти змiн;
– немає тiсного зв’язку мiж традицiями i винагородами, з одного боку та задоволенням своїх власних потреб – з іншого;
– може погано використовуватися потенцiал працiвника, оскiль- ки його здiбностi залишаються непомiченими тому, що цей працiв- ник не входить у формальну систему (групу).
Еталонна влада полягає у використанні впливу лідера завдяки наявності у нього захоплюючих характеристик і власти- востей, які охоче наслідуються підлеглими, які прагнуть бути такими ж, як і лідер.
За наявності почуття дружби до керівника, підлеглі з ентузіазмом виконують розпорядження і більш лояльно ставля- ться до нього. Відомий американський менеджер Лі Якокка завдя- чує своєму успіху в корпорації “Крайслер” саме вмілому поєднан- ню у розпорядчій діяльності влади, пошани і силових методів. Еталонну владу ще називають харизматичним впливом (харизма – від грецьк. Chorism – божий дар, виключна обдарованість). М.Мескон, М.Альберт і Ф.Хедуорі наводять деякі характеристики харизматичних особистостей: 1) обмін енергією, оскільки створюється враження, що ці особистості випромінюють енергію і
заряджують нею оточуючих людей; 2) вражаюча зовнішність, що характеризується привабливістю і статністю; 3) незалежність харак- теру, висока самостійність; 4) добрі риторичні здібності – воло- діння мистецтвом красномовності і здібністю до спілкування; 5) сприйняття захоплення своєю особистістю – почуття комфорт- ності від захоплення собою, але без зайвої гордовитості і само- закоханості; 6) достойна (гідна) і впевнена манера триматися, висока зібраність і володіння ситуацією без розпачу [10, с. 475].
До недолiкiв слiд вiднести:
– деяку самовпевненiсть керiвника;
– можливiсть його вiдмови вiд iнших видiв влади.
Влада експерта у своїй основi має вплив через “розумну” вiру. Виконавець свiдомо й логiчно приймає на вiру цiннiсть знань експерта (керiвника). Чим бiльшi досягнення у експерта (керiвника), тим бiльше в нього влади.
Менеджер повинен пам’ятати про те, що коли в групi працiв- никiв з’являється експерт, то група найшвидше буде сприймати рекомендацiї цiєї людини, тобто пiдлеглий експерт перетворю- ється у неформального керiвника. В органiзацiї пiдлеглi можуть мати бiльш високi знання з певної проблеми, що може зробити їх “експертами” i посилити вплив на управлiнськi рiшення. Але з цього менеджеру не слiд робити трагедiї. Адже керiвник вивiль- нює свiй час на розв’язання iнших проблем. Вiдмова керiвника вiд порад експерта-пiдлеглого говорить про те, що вiн бiльше турбується про власну захищенiсть, нiж про iнтереси органiзацiї.
Отже, недолiками експертної влади є те, що:
– розумна вiра менш стiйка, нiж вплив харизматичної особистостi;
– у пiдлеглого може виявитися бiльше влади, нiж у керiвника, а це може призвести до конфлiктної ситуацiї.
Перераховані типи влади можуть викликати у підлеглих різні рівні мотивації щодо виконання обов’язків. Підлеглі можуть розглядати вказівки лідера як обов’язкові, реагувати на них прихильно, або, навпаки, сприймати їх байдуже чи навіть з опором.
Якщо вказівки сприймаються як обов’язкові, то працівники відповідають ентузіазмом і великим прикладанням зусиль для досягнення поставлених цілей. За умов байдужого відношення до лідера, працівники, як правило, мінімізують свої творчі зусилля, а
Те ма 14. Керівництво та лідерство