Теорія Ф. Фідлера – одна з перших, але дуже продуктивна спроба побудувати струнку систему, об’єднуючу стилі керів- ництва й організаційні ситуації. Основна ідея проста: визначення найбільш адекватного конкретним обставинам стилю лідерства.
Згiдно з цiєю моделлю, увага зосереджується на ситуацiї з ураху- ванням трьох факторiв, якi впливають на поведiнку керiвника.
1. Лояльнiсть пiдлеглих, довiра до своїх керiвникiв (взаємини мiж керiвником i членом колективу).
2. Чiткiсть формулювання завдань i структуризацiя, а не розпливчастість i безструктурнiсть (структура завдання).
3. Обсяг законної влади, пов’язаної з посадою керiвника, яка дає йому змогу використовувати винагороди, а також пiдтримка формальної органiзацiї (посадовi повноваження).
Оскiльки стиль керiвництва залишається в цiлому однаковим, то його треба використовувати в таких ситуацiях, якi найбiльш пiдходять стабiльному стилю.
Наріжним каменем ситуаційної теорії Ф. Фідлера є орієнтованість керівника на взаємини чи на виконання завдання. Керівник, орієнтований на взаємини, насамперед враховує потреби співробітників. Орієнтований на завдання лідер, у першу чергу зацікавлений у виконані робочих завдань (нагадує стиль “ініцію- вання структури”).
За допомогою опитування Фiдлер увiв поняття найменш бажа- ного колеги (НБК), тобто такого, з яким працiвникам найменше хотiлося б працювати.
За Ф. Фідлером, стиль керівництва визначається за допомогою шкали “найменш бажаний колега”. Шкала НБКявляє собою мотиваційну систему поведінкових переваг керівника й склада- ється з 16-ти протилежних прикметників, розташованих по різні сторони 8-бальної шкали. Ось деякі використовувані Ф. Фідлером у шкалі НБК біполярні визначення (рис. 14.3).
Відкритий | Стриманий | ||||||||
Причепливий | Покладливий | ||||||||
Ефективний | Непродуктивний | ||||||||
Самовпевнений | Нерішучий | ||||||||
Похмурий | Життєрадісний |
Рис. 14.3. Шкала НБК
Те ма 14. Керівництво та лідерство