Соціальна відповідальність та етика в менеджменті


Є люди, якi розглядають організацію як економічну цiлiснiсть, яка повинна тільки турбуватися про ефективність використання своїх ресурсів. Цю точку зору активно підтримував лауреат Нобелівської премії Мiлтон Фрiдмен. Він твердив, що істинна роль бізнесу полягає у використанні його енергії i ресурсів у діяльності, яка спрямована на збільшення прибутку за умови, що він дотримується правил гри, бере участь у відкритій конку- рентній боротьбі без шахрайства йобману.

З іншого боку, є думка, згідно з якою організація – це дещо


15.1. Сутність відповідальності та етики в менеджменті.

15.2. Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації.

15.3. Етична поведінка як сукупність вчинків та дій людей.

15.4. Заходи щодо забезпечення етичної поведінки.

 

15.1. Сутність відповідальності та етики в менеджменті

 

На початку ХХ століття керівники бізнесу висловлювали впевненість у тому, що корпорації зобов’язані використовувати свої ресурси таким чином, щоб суспільство було у виграші. Ендрю Карнегi, який займався виробництвом сталі, вклав 350 млн. дол. у соціальні програми i побудував більш як 200 публічних бібліотек. Джон Рокфеллер пожертвував 550 млн. дол. i заснував фонд Рокфеллера.

Роберт Е. Вуд, глава фірми “Сiрс”, стверджує, що нелегко виміряти кількісно або інтерпретувати економічні витрати – вигоди для суспільства, якi викликані соціальною вiдповiдаль- нiстю бізнесу. Серед керівників ділових підприємств Вуд – один із перших, хто виділив серед широкої публіки споживачів, місцевих общин тих, хто отримує акції, i робітників, якi обслуго- вуються фірмою. Він був захисником підходу до вирішення соціальних проблем не стільки з державних, скільки з менеджер- ських позицій.

Саме в 50-тi роки вийшла перша ґрунтовна праця на теми соціальної вiдповiдальностi. В книзі “Соціальна вiдповiдальнiсть бізнесмена” Хоуард Р. Боуен розглянув, як концепція соціальної вiдповiдальностi може бути поширена на бізнес, а усвідомлення розширеної соціальної мети при прийнятті ділових рішень може принести соціальні та економічні вигоди суспільству.


більше, ніж економiчна цілісність. Сучасна органiзацiя є складо- вою частиною оточення, що включає багато складових, вiд яких залежить саме iснування органiзацiї. До таких складових (їх називають посередниками) вiдносять мiсцевi спілки, споживачiв, постачальникiв, засоби iнформацiї, групи суспiльного тиску, спілки або об’єднання, робiтникiв i тих, хто тримає акцiї. Це багатопрошаркове суспiльне середовище може істотно впливати на досягнення органiзацiєю її мети, тому органiзацiї доводиться врiвноважувати чисто економiчну мету з економiчними i соцiальними iнтересами цих складових середовища.

Згiдно з цiєю точкою зору, органiзацiї несуть вiдповiдальнiсть перед суспiльством, в якому функцiонують зайнятiсть, прибуток i дотримання закону. Органiзацiї повиннi спрямувати частину своїх ресурсiв i зусиль по соцiальних каналах. Вони зобов`язанi жертву- вати на добробут i вдосконалення суспiльства, вiдповiдально дiяти в таких багаточисельних сферах, як захист життєвого середовища, охорона здоров’я i безпеки, громадянськi права, захист iнтересiв споживачів тощо.

Організаційні цінності також мають велике значення для діяльності організації. Справедливість даної тези підтверджується і тим фактом, що більшість людей знаходяться на другому етапі морального розвитку, тобто вони вважають, що їх обов’язок складається з виконання зобов’язань перед іншими людьми у відповідності до їх очікувань. Корпоративна культура самим серйозним чином впливає на поведінку членів організації. Наприклад, розслідування розкрадань у нафтовій промисловості США показало, що вони сприймалися більшістю працівників як належне. Співробітники багатьох компаній впевнені, що якщо вони не будуть робити так, як усі (тобто як прийнято), вони ризикують втратити своє місце.


 


Тема 15. Соціальна відповідальність та етика в менеджменті