Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ


Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, що складають цілісне утворення, яке має властивості, відмінні від властивостей складових елементів. Основними формами підприємницької діяльності в Україні є підприємства, товариства, кооперативи, які утворюються згідно з Законом України “Про підприємництво”. Крім того, існують такі орга- нізації, як банки, страхові компанії, кредитні спілки, біржі, фонди. Різні форми підприємницької діяльності можуть створювати об’єднання, до яких належать асоціації, концерни, консорціуми,

холдинг-компанії, виробничі об’єднання, франчайзні об’єднання.

Світова практика формування підприємницьких структур свідчить, що найдоцільніше в основу кооперацій між великими та дрібними фірмами покласти систему франчайзних договірних відносин. Термін “франчайза” запозичено з французької мови і означає угоду великих корпорацій (франчайзерів) з малими фірмами (франчайзі) або окремими підприємцями на засадах системи взаємо- вигідних пільг і привілеїв.

На Заході так функціонують відомі фірми “Мак Дональдс”, “Кока-Кола”, “Адідас” та ін.

Франчайзер надає право дрібному підприємцеві вести справу у формі, що визначена угодою, на певній території та протягом обумовленого часу. При цьому велика фірма забезпечує малу своїми товарами, рекламними послугами, ефективними технологіями, фірмовим знаком тощо. За своєю суттю франчайзі виконують функції дилерів, торговельних підприємств, посередників, ліцензі- атів, філій, роздрібних продавців і зобов’язані підтримувати ділові контакти тільки з франчайзерами. Найчастіше франчайза виникає в галузі торгівлі, послуг, харчування. Не виключена можливість її застосування у сфері виробництва, науково-дослідницької діяльності, навчання.

 

4.2. Загальнi характеристики органiзацiй та складові її успіху

 

Усi складнi органiзацiї мають загальнi характеристики. Цi загальнi риси допомагають зрозумiти, чому, щоб добитися успiху, органiзацiєю необхiдно керувати.

1. Ресурси. В загальних рисах мета будь-якої органiзацiї вміщує перетворення ресурсiв для досягнення результатiв. Основнi ресурси, якi використовуються органiзацiєю, – це люди (людськi ресурси), капiтал, матерiали, технологiя та iнформацiя.


 

Наприклад, органiзацiя “Мак Дональдс” (виробництво i обслу- говування).

Матерiали – м’ясо, картопля, булочки, папiр.

Технологiя – механiзоване приготування їжi (кухонне облад- нання).

Люди – управляючi ресторанами, бухгалтери, м’ясники, продав- цi на роздачi.

Інформацiя – звiтнiсть щодо реалiзацiї, облiк на складах, звiт щодо затрат на придбання продуктiв для виготовлення продукцiї.

Цей приклад показує взаємозв’язок мiж цiлями i ресурсами.

2. Залежнiсть вiд зовнiшнього середовища. Однiєю iз найважливiших характеристик органiзацiї є її взаємозв’язок iз зовнiшнiм середовищем. Жодна iз органiзацiй не може бути “острiвцем у собi”. Органiзацiї повнiстю залежнi вiд навколиш- нього свiту, вiд зовнiшнього середовища – як щодо своїх ресурсiв, так i щодо споживачiв, користувачiв їх результатів, яких вони намагаються досягти.

Термiн “зовнiшнє середовище” враховує економiчнi умови, споживачiв, профспiлки, урядовi акти, законодавство, конкуруючi органiзацiї, систему цiнностей у суспiльствi, суспiльнi погляди, технiку та технологiю, iншi складовi. Велике значення має той факт, що хоч органiзацiя i залежить повнiстю вiд зовнiшнього середовища, середовище це, як правило, знаходиться за межами впливу менеджерiв. Найкращi керiвники в компанiї “IBM” нiчого не можуть зробити, щоб утримати маленьку японську компанiю вiд виходу на ринок з новою iнтегральною схемою, яка робить деякi види продукцiї “IBM” застарiлими.

З кожним роком керiвництву доводиться враховувати дедалі бiльшу кiлькiсть факторiв зовнiшнього середовища. Щоб досягти успiху, фiрмам доводиться конкурувати на iноземних ринках i протистояти конкуренцiї iноземних компанiй у себе на батькiвщинi.

3. Горизонтальний розподiл працi. Найбiльш наочною характеристикою органiзацiї є розподiл працi. Якщо двi особи працюють для досягнення однiєї мети, вони повиннi дiлити роботу мiж собою. Розподiл всiєї роботи на складовi називають горизонтальним розподiлом працi. Розподiл великого обсягу роботи на багаточисленнi невеликi спецiалiзованi завдання дозволяє органiзацiї виробляти значно бiльше продукцiї, нiж якби та ж кiлькiсть людей працювала самостiйно. Класичним зразком


 


Тема 4. Організація як об’єкт управління