Створення власної справи завжди пов’язане з ризиком. Створю- ючи власну справу, потрібно пам’ятати про відповідальність за її функціонування, розвиток і виживання. Заснувати власну справу може будь-яка людина – інженер, економіст, технік, медпраців- ник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, сту- дент, домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькі здібності та імовірні можливості стати біз- несменом. Але залишитися бізнесменом зуміють лише ті, хто не- стандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, велику працездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які у під- приємницькій діяльності вбачають зміст усього свого життя.
Рішення зайнятися бізнесом включає в себе такі моменти:
§ бажання створення власної справи, щоб стати господарем, небажання працювати на когось;
§ відмова від попередньої кар’єри і готовність змінити свій спосіб життя;
§ переконаність у тому, що власна справа – заняття престиж- не і достойне;
§ можливість створення власної справи (наявність коштів, умов);
§ упевненість у реальності створення такої справи за умови існування необхідних зовнішніх і внутрішніх передумов.
Для заснування власної справи повинна бути ідея, яка буде за- кладена в її основу. Наприклад, створення нового продукту, який вироблятиме підприємство, що створюється; послуги, які воно надаватиме населенню; механізм організації та управління вироб- ництвом тощо. Така ідея може бути як власною оригінальною, і в цьому випадку підприємство створюється для її реалізації, так і запозиченою. В бізнесі ідея є відправною точкою підприємниць- кої діяльності. Джерелом нових ідей можуть виступати публікації офіційних органів влади, вчених, думки бізнесменів, відгуки спо- живачів, продукція, що випускається конкурентами, науково- дослідні та дослідно-конструкторські розробки тощо. Носієм нових ідей і механізмів їх реалізації виступає людина. Якщо
вона хоче відкрити свою справу, дуже важливо, щоб ідея відповідала її здібностям, особистим ціннісним установкам.
Вибрані види діяльності повинні сприяти: високому рівню рентабельності; швидкості окупності проекту; можливості продажу продукції в максимальному обсязі; відносно прийнятним умовам матеріально-технічного забезпечення; невисокому рівню капіталомісткості; найменшому ризику; мобільності (здатності до швидких змін); підтримці з боку авторитетних органів (податкових, фінансових та ін.); здібностям і можливостям підприємця і були прийнятними для нього.
При цьому слід пам’ятати, що вибір діяльності складний і важкий процес. З багатьох видів діяльності виділяють у сфері:
виробництва – виробництво продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, продуктів харчування, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання, електроприладів, вимірювальної техніки, вторинної переробки сировини, упаковки тощо;
послуг – громадське харчування, побутове обслуговування, транспортні, навчальні та лікувальні послуги, видовищно-розва- жальні заходи, комерційна демонстрація відео- і кінопрограм, комерційні змагання, організація та проведення виставок, ярмарків, конкурсів, аукціонів, туристичні, довідково-консульта- тивні послуги, послуги з приватизації, при переході на нові форми власності, створенні підприємств, фірм, агентські й аудиторські послуги, патентно-ліцензійні, технічні, складські та ін.;
ідей (інтелектуального виробництва) – науково-дослідні розробки, винаходи, відкриття, “ноу-хау”, технології, рецептури, комп’ютерні програми, матеріали, методичні, літературні, художні твори, комерційні ідеї, торговельні та комерційні таємниці, інноваційна діяльність, продаж авторського права та ін.; комерційної діяльності – роздрібна та оптова торгівля; створення профільних, універсальних, спеціалізованих магазинів, салонів, торгівля за зразками, купівля та продаж нерухомості; торгово-посередницька, торгово-закупівельна, біржова діяльність, аукціонний продаж, організація торгових домів, торгівля на дому,
створення комерційних банків, фінансових груп та ін.;
зовнішньоекономічної діяльності – науково-технічна та виробнича кооперація, створення представництв, філій, спільних підприємств, консалтингових, маркетингових, туристських служб, організація навчання, стажування фахівців, редакційно-видавнича,
Тема 4. Організація як об’єкт управління