комерційна, експортно-імпортні, валютно-кредитні, посередницькі, лізингові операції, виставки, огляди, конференції, тендери, промис- лові, науково-технічні, технологічні, економічні послуги та ін.
Практика індустріально розвинених країн, де ринкова економіка є провідною, свідчить про те, що у сфері послуг зайнято до 75–80% працездатного населення, тоді як у вироб-ництві матеріальних благ – лише 20–25% працездатних, тобто розгалуженість сфери послуг свідчить про якісні зміни в еконо- міці. За деякими даними економічних джерел в Україні у сфері матеріального виробництва зайнято понад 87,5% працездатних і лише 12,5% працює у сфері послуг.
Ідея та вид діяльності взаємопов’язані між собою. Не можна вибрати вид діяльності без ідеї, не знаючи яким бізнесом займатимешся. Разом з тим вдало вибраний вид діяльності дає можливість реалізувати повною мірою ідею. У конкретній практиці чітко сформульована ідея виступає видом діяльності, тобто набуває власної форми реалізації. Проте знайти ідею і визначити вид діяльності – це ще не все, необхідно підібрати форму організації та стадії функціонування підприємства.
Щоб знайти ідею і визначити вид діяльності необхідно вирішити такі завдання:
· знайти свою “господарську нішу”, тобто місце на ринку;
· визначити регіон, де буде створене підприємство;
· встановити спрямованість або спеціалізацію підприємства;
· зафіксувати форму підприємництва (індивідуальну чи колек- тивну);
· встановити мету своєї діяльності та визначити способи її досягнення, тобто відпрацювати стратегію і тактику бізнесу;
· продіагностувати ресурсну, сировинну базу, дати їй експертну оцінку;
· вибрати технологію виробництва;
· провести аналіз і дати оцінку майбутнім споживачам і конкурентам;
· дослідити можливості вкладання грошей і одержання кредитів;
· вивчити пільги, привілеї, обмеження, перешкоди;
· розробити цінову політику на свій продукт або послугу;
· сформулювати тип збутової поведінки;
· налагодити рекламу.
Налагодити власну справу можна кількома шляхами:
ü організувати індивідуальне підприємництво з правом юридичної особи або без такого права, зареєструвавшись як суб’єкт індивідуальної трудової діяльності;
ü створити приватне або сімейне підприємство;
ü стати засновником (учасником) повного, змішаного, з обмеженою відповідальністю товариства;
ü купити існуюче підприємство (цей процес не набув у нашій країні ще значного поширення, проте з розвитком привати- зації купівля підприємств стане реальністю);
ü купити контрольний пакет акцій акціонерного товариства;
ü застосувати франчайзинг.
Якщо ви зупинили свій вибір на одній із правових форм організа- ції, яка відповідає обраній сфері підприємництва, то необхідно виконати цілий ряд робіт з юридичного оформлення вашої організації. Ці види робіт можна умовно розділити на два етапи:
1) етап затвердження організації;
2) етап реєстрації організації.
Для індивідуальної форми підприємництва, яка не передбачає створення юридичної особи, дані етапи співпадають, оскільки затвердження та реєстрація організації в часі практично не розділені.
Інші правові форми підприємств є юридичними особами, створення яких здійснюється з дотриманням певних процедур. Зміст цих процедур визначається законодавством або підзакон- ними актами, які діють у державі.
Початковий етап утворення підприємства для управлінської ланки є найбільш відповідальним. Особливістю його є високий рівень проведення роботи, прогнозування майбутнього стану, зовнішнього середовища, визначення складових підприємств та дослідження їх взаємодії.
Підготовчий етап утворення підприємства включає в себе ряд складових (рисунок 4.9).
Будь-яке підприємство, яке має статус юридичної особи, створюється фізичними (громадянами) або юридичними (підпри- ємствами, організаціями) особами, які є засновниками. Засновни- ками мажуть бути особа-ініціатор підприємницької діяльності (тобто той, що має ідею) та партнери, яких ініціатор запрошує для створення сумісного бізнесу.
Тема 4. Організація як об’єкт управління