Велика роль у вихованні відданості компанії приділяється церемонії проводівна заслужений відпочинок ветеранів компанії. Проведення завжди супроводжуються урочистими промовами і подарунками. Під час цього обряду всіляко підкреслюється, що вірність компанії, сумлінна праця на її благо не залишаються непоміченими й одержують свою високу оцінку.
Нерідко на підприємствах відбуваються обряди переходу,через які відзначаються зміни статусної позиції індивідів. Обряд переходу, на відміну від двох інших обрядів, – це швидка і скромна церемонія, що може полягати в представленні вищим начальником переведеного на нову посаду своєму новому колективу, візити ввічливості суміжник-колег-суміжників і т.ін. Дуже поширені в компаніях щорічні прийоми, в яких беруть участь вище керівництво, основні власники акцій, деякі службовці –
«ситуаційні герої», головні клієнти і т.д.
До знаково-символічної системи культури підприємств відносяться такі, як стиль одягу, знаки відмінності статусу, нагороди і т.д. Всі елементи покликані символізувати цінності підприємства.
Уся ця сукупність засобів ідеологічного і морального впливу створює серйозні позаекономічні передумови для ефективної діяльності компанії і реалізації її співробітниками своїх сил і здібностей.
З метою упорядкування і для полегшення процесу діагностики стану підприємств соціологи проводять типологізацію організа- ційної культури. Варто мати на увазі, що всяка типологія виділяє деякі ідеальні типи, які в більшій мірі виражають лише ведучі тенденції в діяльності тих чи інших підприємств, але в реальній дійсності, у „чистому вигляді”, практично не зустрічаються.
Культура влади – це насамперед культура організації, в якій істотну роль грає момент особистої влади. Як джерело влади помітне місце належить ресурсам, що знаходяться в розпоряд- женні того чи іншого керівника. Організації з такого типу культу- рою, як правило, мають тверду ієрархічну структуру. Прийняття рішень у більшій мірі обумовлена логікою конкурентної боротьби, боротьбою впливів, ніж логікою технологічного циклу чи формальними правилами і процедурами. Контроль за виконан- ням прийнятих рішень здійснюється централізовано. Набір персоналу і просування по ступенях ієрархічної градації здійсню- ються досить часто за критеріями особистої відданості, з ураху-
ванням деяких правил і невеликої частки бюрократичності. Даний тип культури дозволяє організації швидко реагувати на зміну ситуації, швидко приймати рішення й організовувати їхнє виконання.
„Культура влади” найчастіше характерна для знову утворених комерційних структур. Найбільш оптимально вона функціонує в невеликих організаціях сімейного типу, ріст організації для такої культури створює значні проблеми, оскільки буває дуже важко координувати різноманітну діяльність великої кількості людей на основі особистого контролю.
Другий тип організаційної культури – це „рольова культура”,чи «культура Аполлона». Бог Аполлон пов’язується в давньо- грецькій міфології з твердженням раціонального початку в порів- нянні зі стихійним емоційним початком бога Діоніса. „Культура Аполлона” – це бюрократична культура у веберівському зна- ченні цього слова. Вона характеризується суворим функціо- нальним розподілом ролей і спеціалізацією ділянок, діяльність яких координується і направляється невеликою сполучною ланкою вищого керівництва підприємства.Цей тип організацій функціонує на основі системи правил, процедур і стандартів діяльності, дотримання яких повинно гарантувати її ефективність. Оскільки основним моментом впливу і контролю є правила і процедури, остільки характер функціонування організацій з даним типом культури в більшій мірі залежить від раціоналізації діяльності: розподілу роботи, відповідальності і прав тощо, а не від особистих обов’язків співробітників, включа-ючи і керівників організацій.
Основним джерелом влади є також не особисті якості, а становище, яке займається в ієрархічній структурі. Організація з подібного роду культурою, як правило, здатна успішно працювати в стабільному, передбачуваному навколишньому середовищі, що дозволяє зберігати значний контроль над ситуацією. У випадку швидкої і кардинальної зміни навколишнього середовища, коли необхідно швидко реагувати, даний тип культури виявляється малоефективним.
Третій тип організаційної культури – „культура завдання”, чи
„скульптура Афіни”. Афіна в давньогрецькій міфології – це богиня війни. Отже, і даний вид культури організацій більше пристосований для діяльності в екстремальних умовах. У більш загальному даний вид культури зорієнтований, у першу чергу, на
Тема 4. Організація як об’єкт управління