Цей закон відбиває сутність менеджменту як виду діяльності людини. У зміст цього закону входить така категорія, як спеціалі- зація управління.
Цілі організації досягаються колективною працею. У цьому процесі бере участь праця як суб’єкта, так і об’єкта управління. Їхні види діяльності являють собою результати процесу поділу і спеціалізації праці. Продуктом процесу поділу праці є виробничі (поділ фізичної праці) і управлінські функції (поділ розумової творчої праці).
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту 79
80 Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Функціональний поділ праці в організації розкриває сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях менеджменту. Виділен- ня в управлінні окремих функцій – об’єктивний процес, породжува- ний складністю виробництва і процесів управління організацією. Функції управління як результат поділу і спеціалізації праці мене- джера не залежать від організаційних форм управління. Зміст функ- цій управління пов’язаний зі змістом виробництва, визначається ним і відповідає йому. Зміст самого виробництва завжди конкрет- ний. Однак сутність функцій управління організацією залиша- ється незмінною за різних видів виробництва конкретних продук- тів. Функції, в яких розкривається сутність управління, універса- льні, тобто вони описують будь-який процес управління організа- цією. Зміст видів діяльності (спеціалізація праці) у кожній функції конкретний і визначається змістом виробництва. Функціональний вид діяльності наповнюється конкретним змістом у залежності від специфіки об’єкта управління. При цьому сутність функції управ- ління залишається однаковою (загальною) і не залежить від спе- цифіки об’єкта управління. У цьому виявляється інваріантість і конкретність функцій управління.
Функції управління – особливий спеціалізований вид діяльності, що відображає напрямок здійснення цілеспрямованого впливу на відносини людей у процесі виробництва і самого управління. У цьому змісті функції управління утворюють функціональні обла- сті діяльності.
Саме функції, віднесені до функціональних областей, відпові- дають на запитання, хто що робить чи повинен робити в системі управління у процесі досягнення загальної мети. Функції управ- ління є сполучною категорією з іншими важливими категоріями науки управління. Будучи об’єктивною основою будь-яких проце- сів управління, володіючи інваріантістю до будь-яких організацій, функція виявляє свій вплив у всій управлінській діяльності і від- биває загальні стійкі відносини людей у виробництві. Застосуван- ня більшості категорій управління передбачає ув’язування їх з функціями управління.
Кожна функція управління організацією відбиває який-небудь конкретний вид управлінської діяльності, але в той же час вони об’єктивно взаємообумовлені єдиним процесом управління і тому повинні розглядатися у взаємозв’язку.