Особливості спілкування та проведення переговорів з іноземними контрагентами

Для формування та розвитку ділових відносин з пред­ставниками іноземних держав важливо мати інформацію про особливості їх діяльності, результативності, націо­нального характеру, манери поведінки. Це дасть змогу передбачувати вчинки, дії, рішення, виробляти необхід­ну тактику і стратегію.

Національні особливості спілкування — це сукупність певних традицій, стандартів, рис, норм поведінки, що притаманні лише певній нації. Вони історично та куль­турно зумовлені і формують менталітет нації. На фор­мування національних особливостей впливають різнома­нітні чинники: форма держави, географічне розташуван­ня, історія народу, суспільний устрій, домінуючі релігії, середовище проживання, психофізіологічні особливості нації. Важливим фактором є вплив релігії на характер, спосіб життя і мислення людей. Наприклад, протеста­нтство у Великій Британії поєднується з ідеями раціо­налізму, підприємництва, збагачення. В Японії, Кореї, Китаї конфуціанство проповідує культ праці та колек­тивізму, а лінь вважає великою вадою.

Національні особливості позначаються на ділових від­носинах в усіх сферах. Характеристика особливостей представників різних народів, які слід враховувати при про­веденні з ними ділових переговорів, наведена у табл. 3.3.

 

Таблиця 3.3

Національні особливості представників різних народів

 

Продовження таблиці 3.3

 

 

Продовження таблиці 3.3

 

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

 

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3

Продовження таблиці 3.3


Закінчення таблиці 3.3

Так, одна західноєвропейська фірма вирішила здійсни­ти поставку партії нового знеболювального препарату в арабські країни. Препарат користувався значним попи­том у Європі, що спонукало компанію сподіватись на успіх у світі. В рекламі послідовно було зображено жін­ку, яка кричить від болю, жінку, що приймає препарат, а також жінку, яка добре себе почуває. Через деякий час з'ясувалося, що препарат не користується попитом. Річ у тім, що в арабських країнах читають справа наліво. Це стосується і художніх зображень (рисунків, малюнків). Не цілком продумана реклама дала негативний результат.