Усі теорії мотивації можна поділити на дві категорії: змістовні та процесуальні. Змістовні теорії мотивації аналізують чинники, що впливають на мотивацію. Значною мірою головна увага цих теорій зосереджена на аналізі потреб та їх впливу на мотивацію. Ці теорії описують структуру потреб, їх зміст і те, як потреби пов'язані з мотивацією людини до діяльності. У цих теоріях робиться спроба дати відповідь на питання про те, що всередині людини спонукає її до діяльності.
Змістовні теорії мотивації ґрунтуються на ідентифікації мотивів, які примушують людину діяти так чи інакше. А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд займалися розробкою змістовних теорій мотивацій.
Теорія Ієрархії потреб Абрахама Маслоу.Потреби класифікують на первинні та вторинні. Первинні потреби за своєю природою фі-
>>>189>>>
зіологічні, з ними людина народилася. Це потреби в їжі, воді, потреба дихати, спати, сексуальні потреби. Вторинні потреби за своєю природою психологічні. Наприклад, потреба в успіху, повазі, прихильності, владі та причетності до чогось або когось.
Абрахам Маслоу — це один з найвідоміших представників біхевіо-ристського напряму в ряді вчень про управління. Широко відома його ієрархія потреб, що включає такі основні ідеї:
1. Люди постійно відчувають якісь потреби.
2. Люди відчувають певний набір сильно виражених потреб, які можуть бути об'єднані в окремі групи.
3. Групи потреб знаходяться в ієрархічному розташуванні відносно одна одної.
4. Потреби, якщо вони не задоволені, спонукають людину до дій. Задоволені потреби людей не мотивують.
5. Якщо потреба задовольняється, то на її місце виходить інша не-задоволена потреба.
6. Зазвичай людина одночасно відчуває декілька різних потреб, що знаходяться між собою в комплексній взаємодії.
7. Потреби, що знаходяться ближче до основи піраміди (рис. 5.1), потребують першочергового задоволення.
8. Потреби більш високого рівня починають активно діяти на людину після того, як задовольняться потреби більш низьких рівнів.
9. Потреби вищого рівня можуть бути задоволені більшою кількістю методів, ніж потреби нижчого рівня.
Згідно з теорією Маслоу існують такі потреби.
Фізіологічні потреби. До цієї групи належать потреби в їжі, воді, повітрі, притулку і т. ін., тобто ті, які людина повинна задовольнити, щоб вижити, щоб підтримувати організм у стані життєдіяльності. Люди, що працюють задля задоволення потреб цієї групи, мало цікавляться змістом роботи, вони зосереджують свою увагу на оплаті, а також на умовах праці, зручності на робочому місці, можливості уникати втоми і т. ін. Для управління такими людьми необхідно, щоб мінімум заробітної плати забезпечував виживання й умови праці не дуже обтяжували існування.
Потреби безпеки. Потреби цієї групи пов'язані з прагненням і бажанням людей знаходитися в стабільному та безпечному стані, який би захищав їх від страху, болю, хвороб та інших страждань, які може принести людині життя. Люди, які відчувають такі потреби, прагнуть застрахуватися в прямому та переносному розумінні від можливості несприятли-
>>>190>>>
вих подій і змін, створюючи страховий потенціал, наприклад, за рахунок навчання та освіти. Для управління такими людьми потрібно створити чітку та надійну систему соціального страхування, застосовувати чіткі та справедливі правила регулювання їхньої діяльності, оплачувати працю вище прожиткового мінімуму, не залучати їх до прийняття ризикованих рішень або здійснення дій, пов'язаних із ризиком і змінами.
| A | д | |||
| Л | ||||
| / | ||||
| / | ||||
| у | f Самовираження | V Вторинні ( потреби | ||
| / | Визнання | |||
| / | та самоствердження | |||
| / | Належність | |||
| / | і причетність | j | ||
| / | Безпека | |||
| / / | Фізіологічні потреби | , Первинні ' потреби | ||
| Рис. 5.1. Піраміда Маслоу |
Потреби належності та причетності. Людина прагне до участі у спільних діях, вона хоче дружби, хоче бути членом яких-небудь об'єднань, брати участь у суспільних заходах і т. ін. Усі ці прагнення складають групу потреб належності та причетності. Якщо в людині переважає така потреба, то вона дивиться на свою роботу, по-перше, як на належність до колективу і, по-друге, як на можливість встановити дружні стосунки зі своїми колегами. По відношенню до таких працівників керівництво повинно дотримуватися дружнього парнерства, створювати їм умови для спілкування на роботі. Гарний результат дають групова форма організації праці, групові заходи, що виходять за межі роботи, а також нагадування працівникам про те, що їх цінують колеги по роботі.
>>>191>>>
Потреби визнання та самоствердження. Ці потреби відображають бажання людей бути компетентними, сильними, здібними, впевненими в собі, а також бажання людей, щоб оточуючі визнали їх такими і поважали за це. Люди, на яких дуже впливає ця потреба, прагнуть до лідерства або ж до положення визнаного авторитету під час вирішення завдань. Управляючи такими людьми, потрібно використовувати різні форми вираження визнання їх заслуг. Для цього корисними можуть бути присвоєння титулів і звань, освітлення в пресі їх дій, згадування керівництвом їх заслуг на публічних виступах, вручення різного роду почесних звань і т. ін.
Потреби самовираження. Це потреби, що виражають прагнення людини до найбільш повного використання своїх знань, здібностей, умінь і навичок. Вони мають більш індивідуальний характер порівняно з потребами інших груп. Це потреби людини в творчості в широкому розумінні. Люди з цією потребою відкриті до сприйняття себе та оточення і незалежні. Управляючи такими людьми, потрібно намагатися надавати їм оригінальні завдання, що дозволяють втілювати в життя їхні здібності і надають велику свободу у виборі засобів вирішення завдань, залучати до роботи, що потребує винахідливості.
Теорія ієрархічного розташування потреб Маслоу не дає відповіді на питання, в чому суть тих чи інших потреб. Основним завданням цієї теорії, схоже, є прагнення показати, як ті чи інші потреби можуть впливати на мотивацію людини до діяльності і як, знаючи про певну динаміку дії потреб на мотивацію людини, впливати на людину, надаючи їй можливість задовольняти свої потреби певним шляхом.
А. Маслоу попереджав, що його ієрархія не є твердою схемою. Досвід роботи у медичній клініці піштовхнув ученого до висновку про те, що в більшості людей, з якими йому довелося спілкуватися як з пацієнтами, потреби були ранжовані певним чином. Однак зустрічалися і виключення. Для когось самоактуалізація була більш значуща, ніж потреби приналежності та любові. Для інших переважаючим було прагнення до творчості навіть за умови того, що їх первинні потреби залишалися незадоволеними.
Концепція Маслоу сильно вплинула на розвиток теорії та практики сучасного управління. Однак у ній є ряд вразливих моментів. По-перше, потреби проявляються по-різному залежно від багатьох ситуаційних чинників (змісту роботи, становища в організації, віку, статі тощо). По-друге, не обов'язково спостерігається жорсткий порядок зміни груп потреб: одна група за одною, як це подано у «піраміді» Маслоу (див. рис. 5.1).
По-третє, задоволення верхньої групи потреб не обов'язково призводить до послаблення їх впливу на мотивацію. Маслоу вважав, що винятком їз цього правила є потреба самовиживання, яка може не
>>>192>>>
послаблювати, а навіть підсилювати свій вплив на мотивацію у міру її задоволення. Практика показує, що потреба визнання і самовираження також може підсилювати вплив на мотивацію у процесі ЇЇ задоволення.
На основі систематизації та об'єднання в певну сукупність потреб, форм їх прояву в людській поведінці та можливих засобів задоволення потреб може бути складена таблиця, що відображає зв'язок окремих засобів мотивування з пірамідою потреб Маслоу (табл. 5.1).
Таблиця. 5.1. Приклад зв'язку потреб, їх прояву та засобів задоволення
| Вторинні потреби | Групи потреб | Форма прояву потреб | Засоби задоволення потреб |
| Самовираження | Прагнення досягти результатів | Надання творчої роботи | |
| Визнання та самоствердження | Бажання займати певне становище у колективі | Присвоєння почесних звань і рангів | |
| Належність і причетність | Прагнення до встановлення дружніх стосунків | Заохочення створення неформальних груп | |
| Первинні потреби | Безпека | Прагнення до запобігання небезпечним змінам | Створення системи страхування |
| Фізіологічні потреби | Бажання своєчасно та якісно харчуватися | Створення легко доступних систем харчування |
Теорія Клейтона Альдерфера.Сумніви, які не полишали Клейтона Альдерфера в емпірічних підтвердженнях ієрархії мотивів А. Маслоу, підштовхнули вченого до розробки нової теорії, основні положення якої були перевірені за допомогою анкетування та опитування в різних організаціях. Передусім К. Альдерфера цікавила проблема виділення первинних потреб людини, тобто природних потреб живого організму. Задоволення пов'язане із внутрішнім станом індивіда, який одержав те, чого він прагнув. Розчарування протилежні задоволенню — це почуття, які охоплюють індивіда, який безуспішно прагне до певної мети.
>>>193>>>
Як і Маслоу, Клейтон Альдерфер виходить у своїй теорії з того, що потреби людини можуть бути об'єднані в окремі групи, однак, на відміну від теорії ієрархічних потреб Маслоу, він вважає, що таких груп потреб існує три:
- потреби існування;
- потреби взаємозв'язку;
- потреби зростання.
Потреби існування, відбиваючи індивідуальні вимоги людини до обміну енергією з її джерелами в зовнішньому середовищі, включають різні форми матеріальних і фізіологічних бажань. Так, почуття голоду та спраги відбивають недостаток засобів існування. Зарплата та різні вигоди являють собою різні способи задоволення через процес отримання достатньої кількості матеріальних вигод. Потреба існування охоплює дві групи потреб піраміди Маслоу: потребу безпеки та фізіологічні потреби.
Потреба взаємозв'язку містить стосунки людини з іншими індивідами та групами - членами родини, колегами, начальниками, підлеглими, «гравцями» команди, постійними клієнтами тощо. Людина задовольняє потреби взаємозв'язків, коли ділиться з іншими своїми думками та почуттями. Істотною умовою їх насичення є обопільність цього процесу, тобто прагнення до розуміння один одного. До елементів процесу задоволення потреб взаємозв'язків належать схвалення, підтвердження та розуміння. Потреба зв'язку відбиває соціальну природу людини, потребу належності до певної родини, організації тощо.
Потреби зростання спонукають індивіда до творчості або впливу на самого себе чи на зовнішнє середовище. Задовольнити ці потреби дозволяє використання всіх наявних (набутих) можливостей людини для практичного вирішення проблеми. Насичення потреб зростання дозволяє людям випробовувати відчуття своєї компетентності і визначається можливостями повного розкриття здібностей індивіда. Потреба зростання — бажання бути творчою та продуктивною людиною. Задоволення потребує відшкодування можливостей і може потребувати розробки додаткових здібностей. Групи потреб цієї теорії досить наочно співвідносяться з групами потреб теорії Маслоу, бо також відбивають ієрархію потреб. Але за Маслоу потреби задовольняються знизу вверх завжди. Альдерфер припускає можливість регресивного просування по ієрархії потреб у результаті невиправданих надій при реалізації потреб вищого порядку, зміні ситуації, здійсненні певних прагнень. Потреби у належності та зростання інтенсифікуються у середовищі, де існують великі можливості для їх задоволення. Ієрархія потреб відбиває сходження від більш конкретних потреб до менш конкретних.
>>>194>>>