Усі управлінські рішення, зумовлені станом психічного напруження, можна розділити на чотири категорії.
Типовим прикладом психічного напруження є операційна напруженість оператора, який внаслідок суб'єктивних причин в даний час не здатний вчасно обробити весь потік інформації, що надходить до нього і постійно діє в режимі «наздоганяю графік».
Управлінські рішення, що дозволяють управляти людиною, яка знаходиться в стані психічного напруження. Таких рішень практично немає, оскільки людина, знаходячись у стані психічного напруження, в більшості випадків недоброякісно виконує поставлене перед нею завдання. Найбільш доцільним у цій ситуації було б замінити його. Однак, якщо ця заміна неможлива, то необхідно:
а) спробувати ліквідувати причину;
б) надати моральну і фізичну підтримку.
Управлінські рішення, що дозволяють не допускати стану психічного напруження:
а) моделювання типових напружених ситуацій, що викликають страх як у самого учасника моделі, так і у людей, за яких він відповідальний; відпрацювання дій з подолання стану напруження;
б) страхування людей і їх відповідальності за можливі результати їхньої діяльності;
в) відпрацювання професійних навичок організаторської діяльності. Управлінські рішення, що не допускають стану паніки:
а) не допускати зборів великої кількості людей (організовування натовпу);
б) усунути джерело інформації, спроможне викликати панічний страх у групи людей.
Управлінські рішення, спрямовані на управління натовпом, що знаходиться в стані паніки.
Особливість психологічного механізму паніки, зокрема механізму зараження, полягає в несвідомому прийнятті певних зразків поведінки. Якщо в ситуації паніки знаходиться людина, здатна запропонувати певний образ поведінки, то вона має «владу» над натовпом і здатна управляти ним або повністю припинити стан паніки.
>>>279>>>