В основу стратегії фокусування покладено ідею про те, що будь-який ринок складається з відносно відокремлених часток або сегментів. Кожний сегмент ринку ставить специфічні вимоги до продукції або послуги. Якщо фірма здатна забезпечити виробництво продукції або надання послуг, які відповідають цим вимогам та зробить це краще від конкурентів, тоді вона здатна збільшити частку своєї участі на ринку.
Розробка стратегії фокусування здійснюється у такій послідовністі:
1. Вибір одного або кількох сегментів ринку. При цьому організація може цілеспрямовано орієнтуватися:
- або на певну групу (Ролс-Ройс),
- або на специфічний географічний ринок (Африка),
- або на обмежену частину асортименту продукції (видавництво “Берліту”).
2. Ідентифікація специфічних потреб, побажань та інтересів споживачів у цьому сигменті ринку.
3. Пошук кращих за конкурентів способів задоволення цих специфічних потреб споживачів. Зробити це можна:
- або шляхом контролю за витратами,
- або шляхом диференціації.
Отже, в стратегії фокусування існує два варіанти: фокус витрат та фокус диференціації, які обмежені одним або кількома вузькими сегментами ринку
Стратегія фокусування широко розповсюджена в бізнесі індивідуальних підприємців, які не мають достатньо ресурсів аби охопити ринок в цілому.