2000 року набрав чинності Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (№1490-ІІІ). Прийняття цього закону є надзвичайно важливим кроком до організації удосконалення взаємовідносин органів влади та одержувачів бюджетних коштів.
Придбання товарів і послуг на тендерній основі є вирішальним для більш ефективного та економного використання бюджетних коштів.
Основними цілями проведення тендерів є:
· Соціальна – забезпечення прозорості використання державних коштів;
· Економічна – забезпечення найкращого співвідношення ціна/якість;
· Інформаційна – отримання адекватної інформації про характеристики товарів, робіт та послуг.
Процедура державних закупівель ґрунтуються на таких принципах:
· відкритість процедур означає можливість отримати інформацію як про наявність потреби в закупівлі, так і про результати тендеру. Цей принцип забезпечується шляхом визначення на етапі формування бюджету програм та видатків, які повинні здійснюватись через процедури відкритих і публічних конкурсів відповідно до конкретних критеріїв. З метою забезпечення рівного доступу всіх учасників ринку до участі в конкурсі, інформація, відповідно до закону, публікується у «Віснику державних закупівель».
· прозорість, як і принцип відкритості, забезпечується чітко регламентованою процедурою проведення конкурсів, визначенням критеріїв відбору переможців та відкритим процесом прийняття рішень. Прозорість використання державних коштів є одним з головних методів боротьби з корупцією.
· конкурентність потрібна для досягнення найкращого співвідношення ціни та якості. Цей принцип має застосовуватись на всіх етапах тендерного процесу, зокрема для запобігання спробам змови між учасниками тендеру.
· легітимність прийняття рішень полягає в тому, що орган, який приймає рішення, повинен бути правомочним та повноважним. Оскільки використовуються податкові надходження, що належать громаді, яку представляє місцева рада, ця рада призначає тендерний комітет і визначає порядок його діяльності. Повноваження тендерного комітету забезпечуються бюджетними призначеннями на здійснення закупівель.
· повнота охоплення тендерним законодавством всіх фінансових взаємовідносин між публічним та приватним секторами є необхідним елементом відкритості державної влади. Це означає, що всі бюджетні призначення повинні аналізуватись з точки зору проведення закупівель.
· колегіальність – колективне прийняття рішень вимагає, щоб жоден член тендерного комітету не мав конфлікту інтересів і не був офіційно підлеглим іншому члену тендерного комітету.
· рівний ступінь відповідальності сторін (уряду і підрядника) – основний правовий принцип, що визначає взаємні зобов’язання і санкції за будь-які порушення умов договору.
· право на оскарження дій замовника. Важливо також відмітити, що в законодавстві чітко зазначається, що рішення може оскаржуватись лише на підставі недотримання процедур закупівель.