Вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на міжнародну економічну діяльність підприємства викликає необхідність формулювання певної стратегії його бізнесу.
Стратегія міжнародної корпорації - це довгостроковий якісно визначений напрям розвитку, що охоплює сфери, засоби та форми діяльності, систему внутрішніх взаємовідносин, а також позицію щодо зовнішнього середовища і призначений для забезпечення здійснення місії та досягнення цілей міжнародної корпорації.
Слід зазначити, що загальновизнаної типології стратегій міжнародних корпорацій немає.
Найбільш поширеною класифікаційною ознакою типологізації стратегій міжнародного бізнесу підприємства є рівень прийняття стратегічного рішення. Згідно з цією ознакою будь-яке підприємство з дивізіональною структурою управління має, як правило, три рівня прийняття стратегічних рішень: корпоративний, діловий та функціональний.
Згідно з трьома рівнями прийняття стратегічних рішень розрізняють:
1. корпоративна – це стратегія напряму розвитку бізнесу підприємства.
2. бізнес-стратегія (ділова) - це стратегія розвитку окремого виду бізнесу підприємства.
3. функціональна – це стратегія розвитку окремого виду операціональної діяльності підприємства.
Три рівні стратегій міжнародного бізнесу підприємства створюють певно визначену їх ієрархічну структуру: корпоративна стратегія складається із ділових стратегій і встановлює порядок розподілу ресурсів підприємства між різними напрямами його міжнародного бізнесу. Ділова (конкурентна) стратегія визначає те, як підприємство повинно конкурувати і галузі. Вона складається із функціональних стратегій і встановлює порядок розподілу й комбінацію ресурсів між видами діяльності, розвиток яких зміцнює конкурентні позиції підприємства. Функціональні стратегії (маркетингова стратегія, фінансова, виробнича, технологічна, стратегія НДДКР) включають операціональний рівень рішень, який забезпечує реалізацію функціональних стратегій підприємства.
Залежно від багатьох чинників, міжнародна корпорація може обрати одну з чотирьох стратегічних альтернатив розвитку:
Ø зростання,
Ø стабільність (обмежене зростання),
Ø скорочення
Ø поєднання цих варіантів.
Стратегія зростання здійснюється шляхом щорічного значного підвищення рівня короткострокових та довгострокових досягнень над рівнем показників попереднього року. Стратегія зростання застосовується в галузях, які динамічно розвиваються та технології в яких швидко змінюються.
Існують два способи здійснення стратегії зростання: внутрішній (створення нової продукції, вихід на нові ринки власними силами) та зовнішній (придбання інших підприємств). Міжнародні корпорації використовують стратегії внутрішнього зростання, якщо оцінка власного потенціалу свідчить про можливість підвищення ефективності його використання, а також якщо в галузі немає достатньо привабливих варіантів придбань або конкурентна структура галузі не залишає місця для нових виробників. Зовнішнє зростання відбувається у вигляді поглинання інших підприємств або злиття з ними. Причинами вибору стратегії зовнішнього зростання є, як правило, необхідність змін всередині міжнародої корпорації, а також сприятливі обставини щодо інтеграції. Цей різновид стратегій зростання є досить популярним серед міжнародних корпорацій.
Зростання міжнародної корпорації відбувається за одним із двох напрямів: ринковим або товарним. Залежно від того, за яким з них відбувається зростання, розрізняють чотири види стратегій (рис.3.2).