Залучення та використання того чи іншого джерела фінансування підприємства пов'язане з певними витратами: акціонерам потрібно виплачувати дивіденди, банкам - відсотки за надані ними кредити та ін.
Сума коштів, яку необхідно сплатити за використання визначеного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу, називається вартістю капіталу. Вартість капіталу становить ціну, що підприємство платить за його залучення з різних джерел.
Концепція вартості капіталу виходить із того, що капітал як один із важливих чинників виробництва має, як й інші його чинники, визначену вартість, яка формує рівень операційних й інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових при управлінні прибутком у процесі фінансової діяльності. Вона не обмежується тільки розрахунком відсотків, які потрібно сплатити власникам фінансових ресурсів, але також характеризує ту норму рентабельності інвестованого капіталу, яку має забезпечувати підприємство, щоб не зменшити свою ринкову вартість. Дана концепція визначає цілий ряд напрямків господарської діяльності підприємства в цілому.
Розглянемо основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства.
1. Вартість капіталу підприємства є мінімальною нормою рентабельності операційної діяльності. Оскільки вартість капіталу характеризує частину прибутку, що має бути сплачена за використання сформованого або залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції, цей показник є мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні її розмірів.
2. Показник вартості використовується як критерій оцінки у процесі здійснення реального інвестування. Вартість капіталу конкретного підприємства є дисконтною ставкою, за якою сума чистого грошового потоку приводиться до поточної вартості в процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він служить базою порівняння з внутрішньою ставкою прибутковості інвестиційного проекту. Якхцо вона нижче, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект має бути відхилений.
3. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником оцінки ефективності фінансового інвестування. Оскільки критерій цієї ефективності задається самим підприємством, то при оцінці прибутковості окремих фінансових інструментів базою порівняння є показник вартості капіталу. Цей показник дозволяє оцінити не тільки реальну ринкову вартість або прибутковість окремих інструментів фінансового інвестування, але й сформувати найбільш ефективні напрямки і види цього інвестування на попередній стадії формування інвестиційного портфеля, а також є мірою оцінки прибутковості сформованого інвестиційного портфеля в цілому.
4. Показник вартості капіталу за окремими його елементами використовується в процесі управління структурою капіталу на основі механізму фінансового важеля.
5. Вартість капіталу є найважливішим вимірником рівня ринкової вартості підприємства.
6. Показник вартості капіталу є критерієм оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (у першу чергу, оборотних). Виходячи з реальної вартості свого капіталу й оцінки майбутньої його зміни, підприємство формує агресивний, помірний (компромісний) або консервативний тип політики фінансування активів. Важливість оцінки вартості капіталу при управлінні формуванням прибутку в процесі здійснення фінансової діяльності визначає необхідність коректного розрахунку цього показника на всіх етапах розвитку підприємства.
Процес оцінки вартості капіталу охоплює:
- Попередню поелементну оцінку вартості капіталу. Оскільки використовуваний капітал складається з неоднорідних елементів (власного і позикового капіталів та їх видів), у процесі оцінки його необхідно розкласти на окремі складові елементи, кожний з яких має бути об'єктом здійснення окремих розрахунків.
- Узагальнена оцінка вартості капіталу. Поелементна оцінка вартості капіталу є передумовою для розрахунку узагальненого показника. Таким показником є середньозважена вартість капіталу (СЗВК). На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі й інвестиційну, із різних джерел. Як плату за користування фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди та ін., тобто несе деякі обґрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат із забезпечення даного джерела. Показник, що характеризує відносний рівень загальної суми цих витрат, власне, і характеризує ціну капіталу.
Економічна сутність СЗВК полягає в тому, що підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не менший від поточного значення показника середньозваженої вартості капіталу.
Вихідною базою його формування є дані, отримані в процесі поелементної оцінки капіталу:
C3BK =Sі Ci*Yi, (7.1)
де СЗВК - середньозважена вартість капіталу, у % або одиницях;
Сi- вартість окремих елементів капіталу, у % або одиницях;
Yi - питома вага окремих елементів капіталу в загальній його сумі,
одиниці.
Показник СЗВК на підприємстві визначається, по-перше, структурою капіталу, по-друге, вартістю кожного джерела фінансування. Таким чином, проблема розрахунку вартості капіталу поділяється на два завдання:
- визначення оптимальної структури капіталу, тобто поєднання різних джерел фінансування діяльності;
- розрахунок вартості кожного джерела фінансування.
- Визначення вартості капіталу підприємства в динаміці. Вартість капіталу підприємства не є фіксованим показником, вона змінюється з часом, знаходячись під впливом багатьох чинників.
Чинники, що впливають на показник середньозваженої вартості капіталу, динамічні, тому зі зміною вартості окремих елементів капіталу мають вноситися корективи й у середньозважене значення. Крім того, принцип динамічності оцінки передбачає, що вона може здійснюватися як за вже сформованим, так і за запланованим до формування (залучення) капіталу.
У процесі оцінки вартості сформованого капіталу використовуються фактичні (звітні) показники, пов'язані з оцінкою окремих його елементів. Оцінка вартості запланованого до залучення капіталу (а відповідно, і СЗВК у плановому періоді) певною мірою має ймовірнісний характер, пов'язаний із прогнозом зміни кон'юнктури фінансового ринку, динаміки рівня власної кредитоспроможності, ступеня ризику й інших чинників.
4. Визначається взаємозв'язок оцінки поточної і майбутньої середньозваженої вартості капіталу підприємства. Такий взаємозв'язок забезпечується використанням показника граничної вартості капіталу (ГВК), що розраховується на основі прогнозних значень витрат, які підприємство змушене буде сформувати для відтворення необхідної структури капіталу при певних умовах фінансового ринку.
ГВК характеризує приріст середньозваженої вартості капіталу до суми кожної нової його одиниці, що додатково залучається підприємством. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
ГВК= DСЗВК/ D К(7.2)
де ГВК- гранична вартість капіталу, у % або одиницях на грошову одиницю;
DСЗВК - приріст середньозваженої вартості капіталу, у % або одиницях;
DК - приріст суми капіталу, що додатково залучається підприємством, грош. од.
Залучення додаткового капіталу підприємства як за рахунок власних, так і за рахунок позикових джерел має на кожному етапі розвитку підприємства свої економічні межі і, як правило, пов'язане зі зростанням середньозваженої вартості капіталу. Так, залучення власного капіталу за рахунок прибутку обмежене загальними його розмірами; збільшення обсягу емісії акцій і облігацій понад точку насичення ринку можливе лише при більш високому розмірі виплачуваних дивідендів або купонного доходу; залучення
додаткового банківського кредиту, через зниження рівня фінансової стійкості підприємства, може здійснюватися лише на умовах зростання ставки відсотка за кредит.
Динаміка показника ГВК має бути обов'язково врахована в процесі управління прибутком підприємства. Порівнюючи граничну вартість капіталу з очікуваною нормою прибутку за окремими господарськими операціями, для яких потрібно додаткове залучення капіталу, можна в кожному конкретному випадку визначити міру ефективності й доцільності здійснення таких операцій.
5. Оцінка вартості капіталу має бути завершена розрахунком показника ефективності його додаткового залучення. Таким показником є гранична ефективність капіталу (ГЕК). Цей показник характеризує співвідношення приросту рівня прибутковості додатково залученого капіталу і приросту СЗВК. Розрахунок граничної ефективності капіталу здійснюється за формулою:
ГЕК = DPPд.к / DСЗВК, (7 3)
де DРРдк - приріст рівня рентабельності додаткового капіталу, у % або одиницях.