Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи планів: тактичних планів, одноразових планів, планів, що повторюються (див.табл 2.1).
Таблиця 2.1
Плани впровадження стратегії
Типи планів | Основні цілі планів | Форми планів |
Тактичні плани | Систематичне впровадження організаційних стратегічних планів | Різноманітні |
Одноразові плани | Визначення курсу дій, які, звичайно, не повторюються у майбутньому | Програми, проекти, бюджети |
Плани, що повторюються | Визначення курсу дій, які, звичайно, повторюються через певні проміжки часу | Політика, стандартні операційні процедури, правила |
Тактичні плани – короткострокові плани, що у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів.
Одноразові плани: а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програми впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей); б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми; в) бюджети – це плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації.
Плани, що повторюються: політика – це загальне керівництво дій та прийняття рішень, це своєрідний “кодекс законів організації”, який визначає, в якому напрямі варто діяти. Політика пояснює, яким чином мають досягатися цілі, вона встановлює маяки, на які варто орієнтувати дії організації. Політика дозволяє уникнути короткозорих рішень, які випливають з вимог даного моменту; правила– ця найбільш вузька форма планів, що повторюються. Вони являють собою опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Сутність правила полягає у тому, що воно вказує: варто чи не варто виконувати певні дії.