В англійській мові послiдовнiсть членів речення в нейтральній (неемоційнiй) письмовiй мовi (насамперед це стосується підмета, присудка i додатка) строго фіксована, тому що одним з основних показників функцій слова в складі речення є його відносне місце розташування в реченнi. Схематично порядок слів в англійському реченнi можна зобразити в такий спосіб:
Adverbial | ||
Subject | Predicate | Object |
Крім функції формального організатора структури речення, порядок слів також є засобом розподілу вихідної (відомої авторові i адресатові) інформації i повідомлюваної (нової) інформації, тобто вказує на напрямок руху думки автора.
Речення, з погляду змісту, є логічним судженням, що складається із двох частин: теми (вихідна інформація) і реми (повідомлювана інформація). Перенесення логічного акценту з однієї частини на іншу звичайно спричиняє не тільки зміна порядку слів, але й зміна граматичної структури речення. При цьому інформацiйно важлива частина висловлення знаходиться, як правило, наприкінці речення: Theme > Rheme.
Порiвняйте два речення:
Lichtenberk makes a similar observation. Ліхтенберк робить подібне спостереження.
A similar observation is made by Lichtenberk. Подібне спостереження робить і Ліхтенберк.
У наведеній вище схемі носієм нової інформації може бути будь-який член речення, крім підмета. Менш розповсюдженим випадком є висловлювання, у якому рема передається групою підмета, що досягається різними типами граматичної або значеннєвої інверсії.
Приклад граматичної інверсії, тобто переносу підмета в позицiю після присудка:
There has been very little experimental work in this area. У цій галузі існує дуже мало експериментальних праць.
There exists a sharp line of demarcation between these two phenomena. Між цими двома явищами існує чітке розмежування.
Підмет у таких випадках часто характеризується наявністю неoзначеного або нульового артикля.
Приклад значеннєвої інверсії, тобто переносу значеннєвого акценту на групу підмета:
The possibilities appear to exist for constructing efficient computer-based analyses.Уявляється можливим опрацювання ефективних аналітичних процедур за допомогою комп’ютера.
Підмет у цьому випадку характеризується досить розповсюдженим означенням, що “ускладнює” групу підмета в порівнянні із групою присудка, що і є показником його (підмета) інформаційної значущості. Як видно із приклада, означення може відриватися від підмета i переміщатися в положення після присудка, у такий спосіб “перетягаючи” значеннєвий центр висловлення в кінець речення.