Вивченням тканин займається гістологія. Тканина являє собою сукупність клітин спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Усі тканини багатоклітинних тварин і людини прийнято розподіляти на чотири групи: епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову.
Основна роль епітеліальної тканини полягає у виконанні захисної, видільної, секреційної та газообмінної функцій. Епітелій утворює зовнішній покрив тіла, поверхневий шар шкіри; вистеляє зсередини порожнисті органи (травний канал, дихальні шляхи); утворює більшість залоз організму.
Сполучна тканина належить до волокнистих тканин. Вона виконує опорну, захисну і трофічну функції. Розрізняють тверду та рідку сполучні тканини. Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка – кров’ю та лімфою.
М’язова тканина має добру здатність скорочуватись. Згідно з морфофункціональною класифікацією м’язові тканини поділяють на гладеньку (непосмуговану), поперечносмугасту, яка в свою чергу поділяється на скелетну та серцеву, і спеціалізовану м’язову тканину. Спеціалізовані скоротливі тканини складаються із клітин, що входять до складу стінки потових, слинних та молочних залоз.М’язи виконують рухову (моторну) функцію.
Нервова тканина є системою спеціалізованих структур, що утворюють основу нервової системи і забезпечують умови для реалізаціїї її функцій. Нервова тканина забезпечує взаємодію тканин, органів та систем організму та їх регуляцію.