Цитологія – наука про клітину. Цитологія вивчає будову та функції клітин і їх похідних, досліджує участь структурних компонентів клітин у загально клітинних фізіологічних процесах, пристосування клітин до умов середовища, реакцію на дію різних чинників, патологічні зміни клітин.
Клітини, що мають ядро, називаються еукаріотичними, а клітини, що не мають морфологічно відокремленого ядра, називаються прокаріотичними. Більшість рослинних і тваринних організмів є еукаріотами; до прокаріотів належать лише бактерії та синьо-зелені водорості.
Сучасне визначення поняття «клітина» таке: клітина – це елементарна жива система, яка складається з клітинної оболонки, цитоплазми та ядра і є основою будови, розвитку, функціонування, пристосування, відтворення та відновлення цілого організму.
Таким чином, еукаріотична клітина складається із трьох основних частин: ядра, цитоплазми та оболонки. Цитоплазма відмежована від зовнішнього середовища або від сусідніх клітин клітинною оболонкою. Цитоплазма, в свою чергу, складається з гіало-плазми та організованих структур, до яких належать органели і включення. Ядро має оболонку, каріоплазму, хромосоми, ядерце. Усі названі компоненти клітини, взаємодіючи між собою, виконують функції, необхідні для існування клітини як цілого.
Клітина є елементарною живою системою багатоклітинних організмів, на рівні якої зберігається сукупність усіх проявів життєдіяльності. До останніх належать: структурна упорядкованість, компактність будови, енергетична економічність, обмін речовин, ріст, розвиток, рух, адаптація, функціонування та самовідтворення.