Сировину, призначену для консервування, доставляють на консервні підприємства в основному автотранспортом. Для транспортування використовують ящики різної місткості, ґратчасті контейнери, картонні короби, лотки, поліетиленові пакети, тканинні мішки та іншу тару, що оберігає плоди і овочі від механічних пошкоджень. Розмір тари і матеріал, з якого вона виготовлена, вибирають з врахуванням властивостей сировини, що перевозиться. При транспортуванні ящики з сировиною масою 16-20 кг встановлюють на дерев’яні піддони, які подають на автомобіль або знімають з нього за допомогою. Для перевезення овочів використовують спеціальні контейнери, що складаються з окремих секцій місткістю від 300 кг до 1 т. Овочі і плоди з тканинами, які легко пошкоджуються, перевозять на стелажах. Квасолю, цукрову кукурудзу, шпинат, гарбуз, цвітну капусту перевозять в корзинах-піддонах місткістю близько 1 т. Тара, що використовується для транспортування сировини, повинна проходити ретельну санітарну обробку. При прийманні якість плодів і овочів визначають згідно стандартів з використанням експрес-аналізів. Сировину зберігають на критих сировинних майданчиках, в сухому, добре вентильованому приміщенні з цементним або асфальтовим покриттям або в холодильних приміщеннях. Терміни зберігання сировини визначаються її фізіологічними особливостями, здатністю чинити опір інфекції і дозрівати в процесі зберігання. Велике значення має так зване інфекційне навантаження, тобто ступінь зараженості сировини мікроорганізмами. Сировину зберігають як правило в тій тарі, в якій вона прибула на переробку. Ящики встановлюють в штабеля заввишки до 2 м, ящичні піддони і контейнери – в три яруси. Для циркуляції повітря між штабелями залишають відстань не менше 10 см. Розміри сировинного майданчика визначаються годинною продуктивністю цеху по переробці даного виду сировини. На тривале зберігання закладають сировину після сортування, просушування і відбору пошкоджених екземплярів.