Керівництво військовим господарством у підпорядкованих службах (службі, підрозділі) до закінчення приймання і здавання справ і посади (до затвердження акта) здійснює особа, яка здає справи та посаду.
Приймання та здавання справ і посади, за необхідністю, проводиться за календарним планом, що розробляється разом із тим, хто приймає, та тим, хто здає справи і посаду. План розробляється в довільній формі.
Календарний план затверджується старшим командиром (начальником) особи, яка приймає справи та посаду.
Командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю) [2].
При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов’язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатом проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт [2].
Приймання та здавання справ і посади командира підрозділу доцільно вести в такому порядку:
ознайомитись з розміщенням підрозділу;
прийняти списочний та наявний склад підрозділу;
прийняти бойову техніку та озброєння підрозділу;
вивчити та визначити рівень бойової готовності підрозділу;
вивчити моральний стан та стан військової дисципліни;
оцінити стан бойової та гуманітарної підготовки особового складу підрозділу;
визначити рівень забезпеченості, стан та наявність озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, ПММ, інших матеріальних засобів.
Під час вивчення рівня бойової готовності підрозділу необхідно оцінити:
рівень підготовленості ланки управління (командирів відділень, обслуги тощо);
стан ОВТ підрозділу;
рівень бойової підготовки військовослужбовців підрозділу;
рівень морально-психологічного стану особового складу підрозділу;
укомплектованість підрозділу та рівень його злагодженості;
рівень забезпечення підрозділу матеріальними засобами та їх стан.
При оцінці рівня підготовленості ланки управління необхідно визначити:
вміння ланки управління керувати своїми підрозділами;
якість виконання обов’язків ланки управління з підтримання бойової готовності;
час перебування на посаді ланки управління;
знання особовим складом вимог основних питань бойової готовності, знання сигналів та порядку дій за ними;
уміння самостійно приймати рішення.
Під час оцінки стану ОВТ підрозділу необхідно визначити:
боєздатна чи небоєздатна ОВТ, придатна чи непридатна вона до бойового використання;
з якого року знаходиться в експлуатації;
умови експлуатації;
забезпеченість ЗІП.
Під час оцінки бойової підготовки особового складу підрозділу необхідно визначити:
укомплектованість підрозділу основними спеціалістами;
рівень фізичної підготовки особового складу підрозділу;
стан здоров’я особового складу підрозділу.
Оцінюючи рівень морально-психологічного стану, необхідно вивчити:
стан військової дисципліни у підрозділі. Оцінка стану військової дисципліни проводиться за даними вивчення службових карток, оцінок, що виставлялися особовому складу старшими командирами, вивчення особових справ та результатів психологічного обстеження, особистого спілкування з військовослужбовцями підрозділу;
активність підрозділу при вирішенні поставлених завдань;
відносини між сержантським та рядовим складом;
направленість діяльності мікрогруп та їх взаємодію;
традиції у підрозділі;
роль лідерів у підрозділі;
порядок застосування дисциплінарної практики дотримання законності та вимог статутів ЗС України у роботі з підлеглими;
стан матеріально-побутових умов, статутного порядку у підрозділі;
своєчасність і повноту забезпечення військовослужбовців підрозділу встановленими видами і нормами постачання;
організованість особового складу, рівень відповідальності у виконанні своїх обов’язків та вимог статутів ЗС України;
недоліки, що мають місце у підрозділі.
Під час визначення стану злагодженості підрозділу (на прикладі відділень, обслуги):
рівень укомплектованості відділень, обслуги згідно встановлених норм;
який час відділення, обслуги працюють у такому складі;
скільки разів особовий склад проводив бойові артилерійські стрільби, польові виходи, стрільби з стрілецької зброї, інші завдання бойової підготовки у складі відділень, обслуги;
кращі та гірші відділення, обслуги.
Оцінюючи рівень забезпеченості підрозділу матеріальними засобами та їх стан, необхідно визначити:
забезпеченість підрозділу необхідним майном за видами забезпечення (речовим, інженерним, хімічним та ін.);
стан цього майна, його наявність, умови зберігання;
термін видачі, умови експлуатації та строки списання матеріальних засобів, що закріплені за підрозділом.