Військово-лікарська експертиза (ВЛЕ) - це медичне освідчення військовослужбовців, призовників або військовозобов’язаних військово-лікарськими комісіями (ВЛК) з метою встановлення ступеню їх гідності до військової служби, в тому числі і до служби в певних видах ВС і родах військ.
Об’єктом ВЛЕ є громадяни, що приписуються до призовних ділянок, призовники, військовозобов’язані, військовослужбовці, кандидати у військово-навчальні заклади. Медичне освідчення у випадку необхідності підлягають і службовці української армії та ВМФ, а також члени сімей військовослужбовців.
Основні завдання ВЛЕ.
1. Відбір громадян за станом здоров’я до військової служби для укомплектування ВС і інших військ України, освідчення призовників, військовослужбовців і визначення гідності до військової служби, служби за військовою спеціальністю; аналіз результатів і визначення заходів по удосконаленню ВЛЕ з метою покращення комплектування ВС і інших військ України.
2. Контроль за організацією проведення і результатами лікувально-оздоровчої роботи у військових (відомчих) лікувально-профілактичних установах і військових частинах, надання методичної і практичної допомоги по військово-лікарській експертизі ВЛК і лікувально-профілактичними установами, визначення причинного зв’язку захворювань, контузій, каліцтв, у військовослужбовців, призваних на збори колишніх військовослужбовців, а також причинного зв’язку захворювань, поранень, що призводять до смерті, підготовка кадрів по ВЛЕ.
Завдання ВЛЕ з урахуванням особливостей військової служби визначаються Міністерством оборони України (МОУ), Міністерством внутрішніх справ України, службою безпеки України, командуванням Національної гвардії України, що мають військові формування.
ВЛЕ в Збройних Силах (ЗС) України здійснюють штатними та нештатними (постійно та тимчасово діючими ВЛК і лікарсько-льотними комітетами (ЛЛК)).
Для ЗС України штатними є:
- ЦВЛК МОУ;
- лікарсько-льотна комісія при ЦВВК МОУ (ЦВЛК);
- базова ВЛК командування оперативного направлення, флоту, флотілії, евакуаційних пунктів, місцевих евакуаційних пунктів, госпітальних баз.
Нештатними постійно діючими ВЛК являються: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; лікарсько-льотні комісії; ВЛК об’єднань ВДВ; ВЛК для освідчення особового складу підводних човнів з атомними енергетичними установками; ВЛК військових комісаріатів.
Штатні ВЛК відносяться до військово-медичних закладів спеціального призначення. Вони мають гербову печатку і штамп.
Нештатні ВЛК комплектуються лікарями, що мають клінічну підготовку по одній із лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, невралогія, психіатрія, оторінолярингологія, офтальмологія), досвід роботи у військах, лікарсько-профілактичних установах.
Нештатні ВЛК призначаються в складі голови, заступника голови (одного із членів комісії), членів комісії (в гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше 3-х лікарів - терапевта, невропатолога, окуліста, стоматолога, оторіноляринголога) і секретаря. При необхідності в склад ВЛК можуть назначатись лікарі інших спеціальностей.
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. При неузгодженості голови або членів комісії з думкою останніх членів, їх особливі думки записуються в протокол засідання ВЛК. Особа, освідчена ВЛК, за рішенням вищестоящої ВЛК (штатної) можуть бути переосвідчені або направлені на контрольне освідчення.
У воєнний час військовослужбовці, військовозобов’язані, робочі і службовці, крім перелічених комісій освідчуються також ВЛК евакуаційних пунктів, управлінь госпітальних баз.
Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України. ЦВЛК МОУ є керівним органом ВЛЕ у ЗС України, їй підлягають всі штатні і нештатні ВЛК ЗС України. Постанови ЦВЛК МОУ у встановленому законом порядку можуть бути оскаржені в судовому порядку.
На ЦВЛК МОУ обговорюється організація ВЛЕ в ЗС України, а також розробка положень, інструкцій, керівництв і інших керівних документів медичних показань і вимог до стану здоров’я для проходження військової служби різними критеріями військовослужбовців, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, прийняття і перегляд постанов ВЛК про ступень гідності до військової служби, проведення разом з МОЗУ аналізу і узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, розборка пропозицій по покращенню цієї роботи.
ЦВЛК МО має право перевірити у військових комісаріатах, установах охорони здоров’я стан і результати лікарсько-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, розглядати, контролювати, стверджувати (не стверджувати) постанови будь-якої з ВЛК МОУ.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК.Госпітальна ВЛК організується у військовому госпіталі, на госпітальному судні, в цивільному лікувально-профілактичному госпіталі, де обслідуються і лікуються військовослужбовці. У воєнний час госпітальні ВЛК організуються у всіх військових санаторіях.
В ГВКГ, центральних та інших госпіталях (400 і більше штатних ліжок) може бути створено декілька госпітальних ВЛК за клінічними профілями.
Госпітальна ВЛК організується при поліклініках, військовому госпіталі.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються.
1. Освідчення військовослужбовців, призовників, що поступають до ВУЗів, водолазів, жінок військовослужбовців, офіцерів та інших.
2. Аналіз і підсумок результатів освідчювання військовослужбовців і іншого контингенту.
3. Консультації лікарів з питань ВЛЕ.
При роботі ВЛК ведеться книга засідань, в якій відображається наступні дані: паспортна частина, скарги і короткий анамнез, данні об’єктивного обстеження, результати спеціальних досліджень, діагнозів, постанови ВЛК, постанови штатної ВЛК.
Контингент освідчуваних визначається по п’яти графам.
1 графа - громадяни при призиві на військову службу і прийомі на військовий облік;
2 графа - солдати, матроси, сержанти, старшини;
3 графа - генерали, адмірали, офіцери, мічмани, військовослужбовці позастрокової служби, військовослужбовці-жінки;
4 графа - призовники і військовослужбовці, призначені для служби і ті, що проходять службу на підводних човнах;
5 графа - члени сімей військовослужбовців.
До числа основних службових експертних документів, у яких оформляються постанови ВЛК щодо медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, військовозобов'язаних, військових ліцеїстів, відносяться: свідоцтво про хворобу, довідка та книга протоколів засідань ВЛК.
Форми цих документів передбачені Положенням про ВЛЕ та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 04.01.94 №2.
Військово-експертні документи відносяться до документів довготривалого збереження і мають не тільки медичне, а й соціально-правове значення. Згідно нормативним актам свідоцтво про хворобу, довідка, книга протоколів засідань ВЛК підлягають збереженню в архівних закладах МО України протягом 50 років.
Військово-експертні документи складаються позаштатними постійно діючими ВЛК (госпітальними, гарнізонними), лікарськими комісіями при військових комісаріатах, лікарськими комісіями (з правами госпітальних) при цивільних лікувально-профілактичних закладах, а також (за необхідністю) штатними військово-лікарськими комісіями.
Порядок заповнення та оформлення свідоцтва про хворобу.Свідоцтво про хворобу є основним військово-експертним документом, який вивчається не тільки медичними працівниками, але й широким колом посадових осіб (командирами, начальниками різних ступенів, військовими комісаріатами, кадровими органами, органами соціального захисту тощо).
У свідоцтві слід виключати маловідомі медичні терміни, незрозумілі скорочення слів, не допускати підтирки, необумовлені виправлення тощо.
Текст свідоцтва про хворобу друкується (друкарською машинкою або на комп'ютері) таким чином, щоб на лицьовій стороні зліва та на зворотній справа залишалось поле шириною 3 см для підшивки.
Дата складання та номер свідоцтва про хворобу повинні відповідати даті та порядковому номеру реєстрації в книзі протоколів засідання ВЛК.
У розділі "Військово-лікарська комісія" необхідно вказати: якою ВЛК проведено медичний огляд, за чиїм розпорядженням та мету цього огляду. Наприклад: "Військово-лікарська комісія - госпітальна (терапевтичного профілю) ГВКГ, за розпорядженням командира в/ч А-0200, для визначення ступеня придатності до військової служби".
Прізвище, ім'я та по батькові заповнюються в називному відмінку з документу, який засвідчує особу оглянутого. Які-небудь підтирки, виправлення та заповнення зі слів не дозволяються.
Рік народження - необхідно вказувати число, місяць та рік. Наприклад: 1.02.1954 р. н.
Військове звання слід вказувати в точній відповідності до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Слід пам'ятати, що окрім вказаних у цьому Законі військових звань, при медичному огляді часто також застосовуються: "військовий ліцеїст", "курсант ВНЗ" (для курсантів обов'язково вказувати курс навчання), а також передбачені приставки: "медичної служби", "юстиції". Громадянам, які перебувають у запасі чи у відставці, долучають відповідні слова: "запасу" або "у відставці". Зустрічаються військові звання з додатком "за контрактом".
У графі "військова частина" слід вказувати літеру та цифрову назву (наприклад - А-0200) або назву установи, закладу тощо. Дислокацію частини, рід, вид військ тощо вказувати заборонено.
У графі "служба у Збройних Силах" слід вказувати усі дані про проходження військової служби, починаючи від призову, служби у ЗСУ, в інших військових формуваннях, що може мати значення при індивідуальній оцінці ступеня придатності до військової служби.
Четвертий пункт свідоцтва про хворобу слід заповнювати таким чином, наприклад: "Дарницьким РВК м. Києва".
При оформленні свідоцтва про хворобу на членів сімей військовослужбовців (тільки для офіцерського складу та прирівнених до них) розділ свідоцтва про хворобу "військово-лікарська комісія" слід оформляти у вигляді: "госпітальна (терапевтичного профілю) ГВКГ, згідно розпорядження командира в/ч від ”___” __________________р. за №____ (пункт 74 наказу МО України від 04.01.94 № 2)".
У паспортній частині вказуються: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження членів сім'ї військовослужбовця. У четвертому пункті вказувати: син (батько, мати, дружина тощо) капітана Петренко Івана Петровича, 1960 р. н., військова частина А-0200.
Скарги (пункт 6 свідоцтва про хворобу) викладаються згідно установленого експертного діагнозу на день огляду за визначеним закінченням захворювання (або наслідками травми).
Анамнез захворювання (наслідків травми) повинен складатися відповідно ступенів тяжкості установленого діагнозу. Доцільно відобразити зі слів оглянутого або за даними наданих медичних документів (вказати, які документи): з ______ року став відмічати... (які скарги); яке проводилось лікування, його ефективність; з чим пов'язує погіршення стану здоров'я і як це впливало на виконання обов'язків військової служби. Крім того, у цьому розділі (при наявності) обов'язково слід відображати обставини отримання травм, дані про участь у бойових діях, у Міжнародних миротворчих операціях, участь у розмінуванні, у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи інших ядерних об'єктах, у випробуванні ядерної зброї, проживанні (проходженні військової служби) на забруднених територіях внаслідок аварії на ЧАЕС, відомості про дію наслідків РР, ДІВ, КРП, ЕМП, ЛВ та підтвердження їх відповідними документами. У цьому розділі також слід відмітити дату та назву оперативного втручання, консервативного лікування, ускладнення при втручаннях та лікуванні, постанови ВЛК про надання відпустки за станом здоров'я, про обмежену придатність або непридатність до військової служби з вказівкою про дати огляду, номер свідоцтва про хворобу (довідки) та причини нереалізації постанови ВЛК. Важливе значення мають відомості про заходи лікування (хіміотерапія, опромінювання, гормонотерапія, інсулінотерапія) та їх результати. Слід також заносити в даний розділ інформацію про осіб, які неправильно призвані на військову службу або знаходяться під судом, слідством, та на підставі яких документів підтверджуються ці дані. В кінці розділу доцільно відмітити мету огляду та направлення на ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я (приклади варіантів: "у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не в змозі виконувати обов'язки військової служби у повному обсязі; у зв'язку зі скороченням частини; заведенням карної справи; досягненням граничного віку служби у ЗС" тощо).
Розділ "Анамнез захворювання (травми)" не дозволяється переносити на додатковий аркуш, а слід оформляти на лицевій з продовженням на зворотній стороні свідоцтва про хворобу.
У розділі "Знаходився на обстеженні, лікуванні" необхідно відобразити дати і роки стаціонарного лікування (у денному стаціонарі) лікувально-профілактичної установи, у т. ч. і цивільної. Санаторно-курортне лікування - вказувати тільки роки. Дати лікування повинні підтверджуватися виписними епікризами. У випадках відсутності даних за лікування, вказувати: "не обстежувався, не лікувався". У кінці цього розділу доцільно вказати останнє обстеження, лікування - при в/ч з ______ по ______ теперішній час. Цей розділ дозволяється переносити на додатковий аркуш свідоцтва про хворобу.
Дані об'єктивного дослідження необхідно викладати відповідно загальноприйнятої схеми із врахуванням методик обстеження хворого. Вказувати загальний стан оглянутого, стан фізичного розвитку, стан шкіри, підшкірної клітковини, периферичних лімфатичних вузлів, щитовидної залози, кістково-м'язової системи. Далі заносяться дані про стан внутрішніх органів (органів дихання, системи кровообігу, органів травлення, сечостатевої системи, нервової системи, органів зору, ЛОР-органів, психіки та поведінки).
Важливо пам'ятати, що у цьому розділі в першу чергу слід детально відображати зміни (стан функцій) органу, системи, що обґрунтовують встановлений експертний діагноз на день огляду, з врахуванням ступеня придатності до військової служби.
При медичному огляді дітей (члена сім'ї військовослужбовця) у віці до 12-ти років обов'язково заносяться дані огляду лікаря-педіатра.
Усі жінки-військовослужбовці (жінки - члени сімей військовослужбовців) оглядаються лікарем-гінекологом з внесенням даних огляду у свідоцтво про хворобу.
Цей розділ дозволяється складати (переносити) на додатковому аркуші свідоцтва про хворобу.
У розділі "Результати спеціальних досліджень" в усіх випадках, незалежно від характеру захворювання (травми), приводяться дані флюорографії органів грудної клітки, клінічні аналізи крові, сечі з вказівкою дати їх проведення. Якщо відсутні патологічні зміни, дозволяється вписувати коротко (ФОГК, клінічні аналізи крові, сечі від “____” без патології). Біохімічні, імунологічні, серологічні та інші дослідження вписувати одноразово із зазначенням назви дослідження, одиниці виміру та дати проведення. Повторні дослідження вписувати у тих випадках, коли раніше були виявлені патологічні зміни.
Показники функціональних, рентгенологічних, ендоскопічних та інших досліджень слід вносити ті, що характерні для патологічного процесу органу (системи) та підтверджують (доповнюють) встановлений діагноз.
Якщо дослідження проводились неодноразово, то вказуються із них ті, які підтверджують динаміку патологічного процесу в ході обстеження, лікування та медичного огляду.
У випадках, коли спеціальне обстеження не проведене, слід указати причину (відмова, протипоказання тощо).
Цей розділ дозволяється заповняти (переносити) на додатковому аркуші свідоцтва про хворобу.
Розділ "Експертний діагноз, постанова ВЛК" вноситься у свідоцтво про хворобу після проведення усього комплексу лікувально-діагностичних заходів і являється коротким лікарським викладенням суті визначеного закінчення хвороби та стану хворого на день медичного огляду. Він складається у відповідності до загальноприйнятої міжнародної статистичної класифікації хвороб, з відображенням етіопатогенезу, клініко-морфологічних змін, характеру та ступеня функціональних порушень. Необхідно вказувати усі виявлені захворювання (наслідки травм), незалежно від того, чи дають вони підставу ВЛК для прийняття відповідних статей Розкладу хвороб, чи ні. При цьому в експертному діагнозі першим виноситься захворювання (наслідки травми), що в більшій мірі обмежують придатність до військової служби (служби за військовою спеціальністю) та є підставою для винесення експертного рішення.
Доцільно цей розділ заповнювати у такій послідовності:
- діагноз захворювання (наслідки травми);
- причинний зв'язок захворювання (наслідків травми) - наказ
Міністра оборони України від 04.01.94 № 2;
- підстави статей, графи Розкладу хвороб (наказ Міністра
оборони України від 12.07.99 № 207);
- ступінь придатності до військової служби (військової спеціальності,
наказ Міністра оборони України від 12.07.99 № 207); при
необхідності - інші постанови ВЛК.