Прилади для вимірювань швидкості руху повітря

Для вимірювання швидкості руху повітря у межах 0,3...5 м/с використовують крильчасті анемометри. Крильчатка такого анемометра має легкі алюмінієві або слюдяні крильця і поміщена у широке металеве кільце. За допомогою черв’ячної передачі обертання крильчатки передається стрілкам лічильника. Швидкість руху повітря визначають за допомогою тарувального графіка за різницею показань лічильника після і до виконання вимірювання, поділеній на час виконання вимірювання у секундах.

Для визначення швидкості руху повітря у межах 1...50 м/с використовують чашкові анемометри.

Дія визначення дуже малих швидкостей руху повітря використовують електроанемометрм і кататермометри.

Кататермометр являє собою спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала циліндричного кататермометра градуйована у межах 35...38°С, кульового – 33...40 °С.

Кількість тепла у мілікалоріях, яку віддає 1 см² поверхні резервуара в процесі охолодження кататермометра від 38 до 35 °С, називається фактором приладу F. Його вказують на капілярі кататермометра.

Якщо фактор F поділити на час а у секундах, за який стовпчик спирту нагрітого кататермометра опуститься від 38 до 35 °С, отримаємо сумарну охолоджуючу здатність повітряного середовища Н:

 

(7.2)

 

Якщо спостереження за охолодженням кататермометра ведуться в інтервалі температур 40...33 °С, або 39...34 °С то

 

 

 

де t ^’– температура початку спостереження, °С; і"- температура кінця спостереження, °С.

У будь-якому випадку спостереження за охолодженням кататермометра повинні проводитися в інтервалі температур, півсума яких дорівнює 36,5 °С. Швидкість руху повітря можна визначити за формулами, м/с:

(7.3)

або

 

(7.4)

 

де Δt - різниця між середньою температурою кататермометра (36,5 °С) і температурою повітря у приміщенні в момент дослідження.

Вибір формули визначається значенням відношення . Якщо , розрахунок ведуть за формулою (7.3), якщо – за формулою (7.4).