Багато речовин і матеріалів є пожежо- і вибухонебезпечними. Для оцінки їхньої пожежної і вибухової небезпеки використовуються спеціальні показники, що називаються показниками пожежовибухонебезпеки.
До них, зокрема, належать: група горючості, температура спалаху, температура загоряння, температура самозагоряння, нижня та верхня концентраційні межі, загоряння, температурні межі загоряння.
За горючістю речовини і матеріали поділяються на три групи: негорючі, не здатні до горіння на повітрі; важкогорючі, здатні загорятися на повітрі від джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти після його видалення; горючі, здатні самозагоратися, а також загорятися від джерела запалювання і самостійно горіти після його видалення.
Температура спалаху – це сама низька температура сконденсованої речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара або гази, що здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання; стійке горіння при цьому не виникає.
Температура загоряння – найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючі гази і пари з таксою швидкістю, що після їхнього запалювання з'являється стійке полум’яне горіння.
Температура самозагоряння – сама низька температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань різко збільшується швидкість екзотермічних реакцій, які закінчуються полум'яним горінням.
Нижня (верхня) концентраційна границя загоряння - це мінімальний (максимальній) вміст горючої речовини у суміші «горюча речовина - окислювальне середовище», при якому можливе розповсюдження полум’я на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Температурні границі розповсюдження полум'я – такі температури речовини, при яких її насичені пари утворюють в окислювальному середовищі концентрації, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і верхній (верхня температурна межа) концентраційним межам загоряння.
Застосовність того чи іншого показника щодо конкретної речовини залежить від того, в якому агрегатному стані знаходиться дана речовина -рідкому, газоподібному, твердому або пилоподібному (табл. 2.1).
Таблиця 8.1 –Застосовність показників пожежовибухонебезпеки
Показник | Застосовність показників пожежовибухонебезпеки щодо газів, рідин, пилу і твердих речовин | |||
Група горючості | + | + | + | + |
Температура спалаху | - | + | - | - |
Температура загоряння | - | + | + | + |
Температура самозагоряння | + | + | + | + |
Нижня і верхня концентраційні межі загоряння | + | + | - | + |
Нижня і верхня температурні межі загоряння | - | + | - | - |
Примітка. Знак «+» означає, що показник застосовується, знак "-" – що показник не застосовується.
Наведені у табл. 8.1 шість показників пожежовибухонебезпеки встановлені ГОСТ 12.1.044-89 «Пожарная опасность веществ и материалов. Номенклатура и методы их определения». Всього згаданий стандарт встановлює 20 показників пожежовибухонебезпеки.
З табл. 8.1 витікає, що показник «температура спалаху» застосовується тільки для рідин.