1. Ознайомитися з устроєм і та розташуванням ручок керування колориметра КФК-2.
2. Включити прилад в мережу і прогріти його до початку роботи протягом 5…10 хвилин.
Завдання 1. Визначення довжини хвилі, при якій спостерігається найбільше значення оптичної щільності
1. Заповнити одну з кювет до мітки водним розчином речовини, іншу – водою.
2. Отримати залежність коефіцієнта оптичної щільності D від довжини хвилі світла l. Для цього, вводячи почергово світлофільтри з різними довжинами хвиль, виміряти відповідні значення Dl та записати їх значення у таблицю.
Таблиця 10.1 – Результати дослідження залежності оптичної щільності
розчину від довжини хвилі світла
| № світлофільтра | Довжина хвилі l, нм | Dl |
3. Результати вимірювань представити у вигляді графіка D(l). З графіка D(l) визначити довжину хвилі, для якої, по-перше, D має найбільшу величину (при цьому буде мати місце найменша похибка при вимірюваннях), по-друге, ділянка кривої в області цього значення довжини хвилі l повинна слабко залежати від довжини хвилі.
Завдання 2. Градуювання колориметра КФК-2
1. В одну з кювет налити до мітки розчин градуювальний розчин №1, в іншу кювету – чисту воду.
2. Помістити обидві кювети у кюветне відділення. Закрити кюветне відділення. Перемикачем 4 встановити під промінь світла кювету з водою.
3. Перемикачем 3 вибрати потрібний світлофільтр.
4. Ручками 5 і 6 встановити стрілку мікроамперметра на поділку «0» по шкалі D.
5. Ручкою 7 встановити під промінь кювету з розчином.
6. Зробити відлік по шкалі D і результат записати у таблицю.
7. Виконати пункти 1…6 даного завдання для решти градуювальних розчинів (№2, №3, №4, №5).
Таблиця 10.2 – Результати градуювання та визначення концентрації
досліджуваного розчину
| Умовне позначення розчину | №1 | №2 | №3 | №4 | №5 | Х |
| Концентрація речовини у розчині С, г×моль/л | ||||||
| Оптична щільність розчину, D |
8. За даними таблиці побудувати градуювальний графік D=D(С), відклавши по осі ординат D, по осі абсцис С.
Завдання 3. Визначення концентрації речовини у розчині
1. Налити в кювету досліджуваний розчин Х з невідомою концентрацією речовини і виміряти його оптичну щільність Dx.
2. Значення Dx занести у таблицю.
3. На осі ординат знайти точку, яка відповідає значенню Dx і провести через неї пряму лінію, паралельну осі абсцис, до перетину з градуювальною лінією. Точку перетину спроектувати на вісь концентрацій і визначити концентрацію Сx речовини в досліджуваному розчині.
4. За отриманими результатами зробити висновок.
| Лабораторна робота №11 | ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ НІТРАТІВ У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ |